"Діти невидимих людей" - так називається цикл передач, присвячений дітям українських
трудових мігрантів в Італії та проблемам міграції взагалі, який готує Світлана Духович.
Пропонуємо вашій увазі чергову передачу з цієї серії:
Мене завжди
цікавило, чому, емігранти всіх часів, і, особливо, українські емігранти намагаються
зберігати свою національну і духовну ідентичність. Спілкуючись з емігрантами,
стає зрозумілим, що у рідній мові, культурі та традиціях приховується щось набагато
більше, ніж просто придаток до буденності: у всьому цьому
людина знаходить зв'язок із своїми коріннями, зв'язок з іншими людьми, із своїми співвітчизниками,
і через це – зв'язок із своїм Сотворителем.
Сім’ї
є тими острівцями, які допомагають зберегти власну ідентичність далеко від батьківщини.
Саме тут у природно і легко діти вивчають мову й культуру батьків, переймають від
них любов до батьківщини.
Сьогодні ми мали телефонну розмову з українською
сім’єю, яка проживає у Франції. Батьки, Іван і Наталка, забрали своїх
дочок близнючок до цієї країни, коли вони були ще маленькими. Зараз
дівчатам дванадцять років. Вони вчаться у французькій школі і з нетерпінням чекають
літніх канікул, щоб поїхати в Україну.