"Діти невидимих людей" - так називається цикл передач, присвячений дітям українських
трудових мігрантів в Італії та проблемам міграції взагалі, який готує Світлана Духович.
Пропонуємо вашій увазі чергову передачу з цієї серії:
Кожен,
хто покидає свій дім, з часом розуміє, наскільки вінважливий в житті
людини. Тут не йдеться тільки про дім, як про будівлю, а як про рідне
оточення. «Почуватися як вдома» – ми вживаємо цей вираз, щоб висловити
почуття безпеки, довіри і затишку. Для більшості із нас дім– це місце,
де ми народилися і виросли, або там, де створили своє родинне гніздо. Для людей, які
покинули свій власний дім у пошуках кращої долі за кордоном, не так легко знайти новий
дім – тобто місце, яке б дарувало їм той самий затишок і безпеку, як це було на батьківщині.
Закордоном це почуття «перебування в дома» не дається мимоволі, як це було
в дитинстві, а навпаки, тут потрібно прикладати багато зусиль для того, щоб знайти,
створити свій дім, тобто здобути для себе місце у новому суспільстві. Про це
ми говорили із співрозмовницею нашої сьогоднішньої передачі Лесею із Тернопільщини.