Хрищення не призначене для нас самих, але для того, щоб бути у єдності з Церквою. Папа Венедикт XVI під час відкриття конгресу Римської дієцезії, який роздумував цінність та значення Хрищення

«Ідіть і збирайте учнів, христячи та навчаючи. Наново відкриваймо красу Хрищення», – під таким гаслом, почерпнутим з Євангелії від святого Матея, на початку минулого тижня відбувався церковний дієцезальний конгрес Римської дієцезії. Своєрідний собор, який є нагодою обговорити поточні питання та накреслити душпастирський план на наступний рік, відбувається в дієцезії Папи наприкінці душпастирського року.

У понеділок, 11 червня 2012 р., Святіший Отець прибув до Папської базиліки святого Івана на Латерані, що є катедральним собором Римської дієцезії, для того щоб урочисто розпочати цей церковний конгрес. У своєму слові, виголошеному після вступної молитви, Папа поділився думками про цінності Хрищення.

Чому Хрищення є необхідним для того, щоб бути Христовим учнем, в чому полягає його глибина? Єпископ Риму пояснив, що першу відповідь бачимо вже в словах, вибраних Ісусом для здійснення цієї Святої Тайни: «В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа». Бути охрищеними, за словами Венедикта XVI, означає бути зануреними в триєдине Божество, включеними в Боже ім’я, яке стає нашим іменем, а ми – Його свідками. З цього випливає, що Бог вже не є далеким, але стає живою присутністю, на яку ми повинні зважати. Будучи через Хрищення зануреними в Бозі, ми також входимо у спільність з нашими ближніми. «Бути охрищеними ніколи не є відокремленим актом, призначеним “для мене”, але завжди й обов’язково – дією, яка єднає з всіма іншими, є перебуванням в єдності та солідарності з усім Христовим Тілом», – пояснив Святіший Отець.

Зрозуміти, чим є Хрищення, нам також допомагає сам обряд цієї Святої Тайни. У ньому бачимо два елементи: слова та вода. Вода є релігійним символом нового життя, також смерті, через яку приходиться до воскресіння. Слова обряду – зречення, обітниці та молитви, показують нам, як Хрищення перемінює життєвий шлях.

Папа звернув особливу увагу на три зречення з обряду Хрищення. Перше з них – це відмова від спокус лукавого, що також означає звільнитися від такого способу життя, в якому замість істини віддається перевагу ілюзіям, відчуттям, які претендують замінити правду, а натомість – нищать людину.

Зречення від гріха, щоб жити свободою Божих дітей, означає, за словами Святішого Отця, погодитися з тим, що гріх не є чимось байдужим перед Божими очима, не є якимось маловартісним словом. Означає також прийняти те, що свобода не означає, як сьогодні часто вважають, визволитися від віри чи звільнитися від Бога. Бог нас любить, Він став настільки вразливим, що віддав за нас Своє життя, тож ранити Його гріхом означає вести життя, яке суперечить нам самим та нашій свободі. Відречення від сатани, у свою чергу, означає наше «так» Богові, а також наше «ні» силі лукавого, який намагається стати божком цього світу.

Далі слідує визнання віри. Венедикт XVI пояснив, що не йдеться просто про слова, це – діалог, Божа дія з нами, а також – початок конкретного шляху. Лише погодившись прийняти Христа, як наш шлях, зможемо почати розуміти Христові істини.

Єпископ Риму також поділився думками щодо Хрищення дітей. Чи маємо право накидати дитині релігію? Папа зазначив, що це не суперечить свободі. Навпаки, будучи запевненням Божого добра та Його охорони протягом життя, Хрищення є виправданням самого ж дару життя, яке також було нам дане без нашої попередньої згоди.