Культура, волонтерство та праця – три засоби сприяння людській гідності. Папа Венедикт XVI під час зустрічі з кількома християнськими суспільними організаціями

Діяти згідно з логікою дарування закликав Папа Венедикт XVI членів кількох італійських християнських рухів, приймаючи їх у суботу 19 травня 2012 р. з нагоди річниць їхнього заснування. Йдеться про Церковний Рух Сприяння Культурі, що відзначає 80-річчя, Федерацію Християнських Організацій Міжнародного Волонтерського Служіння і Християнський Робітничий Рух, які засновані 40 років тому. Зустріч відбулася в залі Павла VI у Ватикані. Під час аудієнції представники Християнського Робітничого Руху вручили Римському Архиєреєві символічні ключі від домівок, споруджених в Єрусалимі для молодих сімей завдяки внескові руху.

Культура, волонтерство та праця, за словами Святішого Отця, становлять нерозривний союз щоденних завдань католиків мирян, як у приватній сфері, так і у суспільстві. Усі три мають спільний знаменник, яким є «дарування себе самих», а їх остаточним завданням є сприяння гідності людини.

Щодо праці у сфері культури, Венедикт XVI пригадав, що вони не повинні обмежуватися «до передавання технічних і теоретичних понять, але включають дарування себе самих через слово та особисте зобов’язання». Волонтерство, як зазначив Папа, є «незамінним суспільним ресурсом», і воно не полягає виключно у даванні речей, але, передовсім, «у даруванні себе самих, надаючи конкретну допомогу найбільш потребуючим». Праця, в свою чергу, «не лише є засобом особистого збагачення, але нагодою виразити власні здібності, жертвуючи їх в дусі служіння».

Кожна дія в кожному з цих трьох середовищ повинна надихатися любов’ю, тобто, як пояснив Святіший Отець, здатністю «бачити дійсність Христовими очима», даруючи ближньому не лише матеріальні речі, але, перш усього, «погляд, жести любові, яких він потребує». Ця логіка дарування часто зустрічається з поганим трактуванням, отриманим у відповідь, але, практикуючи її через свою культуру, власні здібності та професійність, «можна відкрити глибоке щастя, згідно з логікою Христа, Який дарував нам Себе всього».

Першим місцем, зазначив Венедикт XVI, в якому досвідчуємо безкорисливу любов, є сім’я, «і, якщо це не так, то вона вироджується та потрапляє у кризу».