Блаженний Джузеппе Тоніоло – батько та суспільний діяч, який осягнув святіть у місцях щоденної праці

У неділю, 29 квітня 2012 р., в Папській базиліці Святого Павла поза мурами, кардинал Сальваторе Де Джорджі, від імені Папи Венедикта ХVІ, проголосив блаженним Католицької Церкви італійського мирянина Джузеппе Тоніоло.

Блаженний Джузеппе Тоніоло був видатним економістом та соціологом. Завдяки його діяльності зросла роль католиків у політичному, соціальному та культурному житті Італії. Він народився 7 березня 1845 року в місті Тревізо на півночі Італії.

Завершивши навчання, Джузеппе Тоніоло викладав в університетах Венеції, Падови, та Пізи. У м. Піза він очолював кафедру економіки від 1883 до своєї смерті в 1918 році. Новий блаженний доклав великі зусилля для організації мирянського руху Католицької Церкви Італії. У місті Падова він заснував Католицьке об’єднання соціальних студій. У 1904 році опікувався реорганізацією католицької мирянської асоціації «Католицька Акція». Перед своєю смертю розповів о. Августину Джемеллі про бажання заснувати Католицький Університет. Його мрію о. Джемеллі здійснив у Мілані, започаткувавши 1919 року інститут ім. Джузеппе Тоніоло, який через два роки реорганізовано у Католицький Університет Пресвятого Серця.

Враховуючи усі заслуги та працю блаженного, ще 1971 року, блаженної пам’яті Папа Павло VI підтвердив праведність його життя, а 2011 року Папа Венедикт ХVІ затвердив декрет про визнання чуда, здійсненого за заступництвом Джузеппе Тоніоло.

Виголошуючи проповідь з нагоди беатифікації, кардинал Сальватор Де Джорджі, зокрема, зазначив що блаженний є добрим прикладом батька сім’ї, вихователя та вчителя для молоді, добрим мирянином, свідком Божого Царства у культурній політичній та соціальній сферах життя.

Блаженний Джузеппе Тоніоло для кожного з нас є свідченням того що виконуючи свої щоденні обов’язки у різних сферах життя, які, на першій погляд, здаються далекими від Бога, можливо і необхідно жити з наміром осягнути святість. Сьогоднішня беатифікація є, власне, доказом того що все залежить від того, як ми співпрацюємо з Божою ласкою, як ми розвиваємо та помножуємо таланти, отримані від Бога, дбаючи про поширення Його Царства та про особисту святість.