«Чим важчий тягар хреста, тим цінніший цей час для вас та тих, хто буде вам ввірений».
Побажання Папи Венедикта XVI нововисвяченим священикам
«Римська традиція здійснювати священичі свячення у цю Четверту неділю Пасхи, неділю
“Доброго Пастиря”, наповнена дуже багатим змістом, пов’язаним зі збігом між Божим
словом, літургійним обрядом та Пасхальним періодом», – зазначив Папа Венедикт XVI
на початку проповіді, виголошеної у неділю, 29 квітня 2012 р., на Службі Божій в базиліці
Святого Петра у Ватикані, під час якої він уділив пресвітерське рукоположення дев’ятьом
дияконам, випускникам римських духовних семінарій. Зі Святішим Отцем співслужили кардинал-вікарій
та єпископи-помічники Римської дієцезії, настоятелі дотичних семінарій та парохи новопресвітерів.
Свою
назву ця неділя отримала від євангельського уривку, який читається під час Служби
Божої, в якому Христос називає Себе Добрим Пастирем. «Постать пастиря, така важлива
в Святому Письмі та, звичайно, дуже важлива для окреслення священика, здобуває повноту
правдивості та ясності в Христовому обличчі, у світлі Таїнства Його смерті та воскресіння»,
– зазначив Єпископ Риму, коментуючи це читання.
Перша характеристика, яку нам
пропонує уривок з Євангелії від Івана, це: «добрий пастир життя своє віддає за овець»
(Ів 10,11). Папа вказав, що в цих словах бачимо вершину об’явлення Бога як пастиря
свого народу, якою є Ісус, що помер на хресті та воскрес, переводячи з Собою кожну
людину від смерті до життя. Ось чому в особі Ісуса збігаються образи і Доброго Пастиря
і Первосвященика, що звершує жертвоприношення.
Прочитаний уривок з Діянь Апостолів
розповів про свідчення святого Петра перед старшинами народу після зцілення кульгавого.
«Петро з глибокою щирістю стверджує, що “Ісус є каменем, що був відкинений вами, але
Який став наріжним каменем”, і додає: “нема ні в кому іншому спасіння, бо й імени
немає іншого під небом, що було дане людям, яким ми маємо спастися” (4, 10-11)», –
вів далі Венедикт XVI, пояснивши, що ці слова вказують на пасхальний досвід Ісуса,
Який, відкинений провідниками Свого народу, став основою нової святині, початком нового
Божого народу. Друге ж читання, почерпнуте з Першого Послання святого Івана, говорить
про плід Христової Пасхи, про те, що кожен з нас став справді Божою дитиною. І кожному
з нас відкритий шлях до оглядання Божого обличчя.
«Дорогі кандидати до свячень,
це туди Добрий Пастир бажає вас привести! Це туди священик покликаний вести вірних,
ввірених йому: до справжнього життя у повноті», – підсумував ці читання Святіший Отець,
пригадуючи, що Христос тричі повторює, що «добрий пастир віддає своє життя за овець».
«Біблійна постать царя-пастиря, головним завданням якого є управляти Божим людом,
зберігати його єдиним та провадити його, уся ця царська місія, цілковито здійснюється
в Ісусі Христі через жертовний вимір, через жертву Його життя», – додав Венедикт XVI,
зазначаючи, що на цю перспективу зорієнтовані також обряди свячень, через які «священик
є тим, хто в особливий спосіб занурений у таїнство Христової Жертви, через глибоку
особисту єдність з Ним, для того, щоб продовжувати Його спасенну місію». Здійснювані
чинності наголошують на тому, що для священика «щоденна відправа Служби Божої не означає
звершення ритуальних функцій, але – сповнення місії, яка глибоко та повністю заторкує
його існування в єдності з Воскреслим Христом в Його Церкві, яка продовжує здійснювати
відкупительну Жертву».
Папа наголосив, що цей євхаристійно-жертовний вимір
невіддільний від пастирського та становить осередок істини та спасенної сили, від
яких залежить успішність будь-якої діяльності. «Проповідування, діла та жести різного
характеру, які Церква здійснює через свої численні ініціативи, втратять свою спасенну
плідність, якщо зменшуватиметься служіння Христового Жертвоприношення. А воно довірене
висвяченим священикам», – наголосив Венедикт XVI, побажавши, щоби це Боже слово просвітлювало
все життя нововисвячених. «І коли тягар хреста ставатиме важчим, знайте, що це – найцінніший
час для вас та людей, довірених вам: тож, з вірою та любов’ю відновляючи своє “так,
з Божою допомогою цього бажаю”, ви співпрацюватимете з Христом, Верховним Первосвящеником,
пасучи Його вівці, може навіть ту одну, яка загубилася, але задля якої на небесах
діється велика радість», – сказав на завершення Папа.