Без Бога світ стає негостинним, але Бог шанує людську свободу. Проповідь Папи Венедикта XVI під час Служби Божої в Сантьяго-де-Куба (26 березня 2012)

«Дякую Богові за те, що дозволив мені прибути до вас та здійснити цю так бажану подорож», – сказав на початку проповіді Святіший Отець, відразу переходячи до контексту в якому відбувається цей візит – Марійського ювілею, проголошеного з метою вшанувати Пречисту Діву Марію Милосердя, Покровительку Куби, та додав, що ці важливі для Церкви на Кубі події просвічені незвичним сяйвом свята Благовіщення, яке відзначалося цього дня в Церкві латинського обряду. «В дійсності, – сказав Венедикт XVI, – Воплочення Божого Сина є головним таїнством християнської віри».

Яке ж значення цього таїнства і яка його роль в нашому конкретному житті? Насамперед Папа дав відповідь на запитання: а що означає Воплочення. «Ісус, Боже Слово, Яке стало тілом, є Богом-з-нами, Який прийшов, щоб жити з нами, розділити з нами наші людські умови», – сказав він, вказуючи на те, що «став тілом» вказує на конкретну людську дійсність. У Христі Бог справді прийшов у світ, ввійшов у нашу історію, «сповняючи таким чином глибоке прагнення людської істоти, щоб світ був справді домівкою для людини». «І навпаки, – додав Святіший Отець, – коли Бога виключено, світ перемінюється в негостинне для людини місце, порушуючи, одночасно, справжнє покликання створіння бути місцем завіту, місцем для “так” любові між Богом та людством, яке Йому відповідає». І ось Марія, перша з віруючих, Своїм «так» сповнила саме це. Ось чому, за словами Папи, роздумуючи над Воплоченням, не можемо не звернути погляд до Неї, сповняючись здивуванням, вдячністю та любов’ю за те, що наш Бог свій прихід у цей світ ввірив вільній згоді Свого творіння.

«Це зворушливо побачити, як Бог не лише шанує людську свободу, але, здається, потребує її», – наголосив Венедикт XVI, додаючи що бачимо також те, що початок земного життя Божого Сина позначений подвійним «так» спасенній волі Небесного Отця – з боку Христа та з боку Марії. Саме слухняність Богові відкриває ворота цього світу для істини та спасіння, адже Він створив нас, як плід Своєї любові, а тому жити згідно з Його волею є шляхом знайдення нашої справжньої самобутності, істини про наше буття, а віддаляючись від Нього, попадаємо в пустку. Тому, Папа закликав, вшановуючи Пресвяту Діву Марію, молитися за те, щоб Господь помножував нашу віру, вчиняв її активною та плідною в любові.

«Пречиста Діва Марія, задля Своєї незамінної ролі в Христовому таїнстві, представляє образ та приклад Церкви», – вів далі Святіший Отець, пояснюючи, що Церква, подібно, як і Христова Мати, покликана приймати в собі Боже таїнство. «Дорогі браття, я знаю, з якими зусиллями, відвагою та зреченнями ви щодня трудитесь над тим, щоб в цей історичний момент, в цих конкретних обставинах вашої країни, Церква дедалі більше відображала своє справжнє обличчя, як місце, у якому Бог наближається і зустрічає людей», – додав Венедикт XVI, зауважуючи, що «дійсно вартує» посвятити Христові усе своє життя, щодня зростати в дружбі з Ним та почуватися покликаними звіщати красу такого життя всім людям. «Наближаючись до Пасхи, – вів далі Папа, – посвятімося без страху та комплексів наслідуванню Ісуса в Його дорозі до хреста. З терпливістю та вірою приймаймо будь-які неприємності та скорботи, в переконанні у тому, що у воскресінні Він розгромив силу зла, що все притемнює, та запалив світанок нового світу, світу Бога, світла, істини та радості».

Ще одним аспектом таїнства Воплочення, на який вказав Святіший Отець, є те, що воно пригадує про незрівнянну гідність кожного людського життя. І Бог не випадково, в своєму проекті любові, ввірив сім’ї, заснованій на подружжі, «велику місію бути фундаментальною клітиною суспільства та справжньою домашньою Церквою». Тому, чоловіки та дружини повинні бути для своїх дітей «дійсним і видимим знаком любові Христа до Церкви». «Куба потребує свідчення вашої вірності, єдності, здатності приймати людське життя, особливо, найнезахищеніше і найбіль потребуюче», – сказав Венедикт XVI, закликаючи кубинців жити «Христом і для Христа, та, озброївшись миром, прощенням та зрозумінням» докладати зусилля для «будування відкритого та оновленого суспільства, кращого суспільства, більш гідного для людини і такого, яке б якнайбільше відображало Божу доброту».