«Слухайте це всі народи». Цикл передач, присвячених історії Ватиканського Радіо (39).
Скандинавська редакція
З наших повідомлень
слухачі Радіо Ватикану знають, що Апостольський Екзархат для греко-католиків українців
в Німеччині поширює свою душпастирську місію і на скандинавські країни. Схожу роль
у мовленні Папської радіостанції відіграла Німецька редакція, яка 1953 року почала
експериментувати з передачами мовами північноєвропейських народів – шведською, норвезькою
та датською. З цих експериментів зродилася Скандинавська редакція, якій присвячений
сьогоднішній випуск рубрики «Слухайте це всі народи».
Вже через рік після початку
згаданих пробних передач, програми скандинавськими мовами стали регулярним, а їх приготування
надалі відбувалося під егідою Німецької редакції. Реакція слухачів у Швеції була дуже
позитивною, що засвідчили численні листи, які підтвердили те, що радіохвилі дуже добре
прослуховувалися на Скандинавському півострові.
Впродовж деякого часу передачі
записували священики-єзуїти в Швеції, надсилаючи їх до Ватикану поштою. Пізніше, написані
в Стокгольмі тексти, читала спікер у Римі. Однак, через проблеми з поштою, на початку
70-х років минулого століття розпочалося приготування передач у Римі, і лише 1975
року, відокремившись від Німецької, була створена самостійна Скандинавська редакція.
Відповідно, з бігом часу змінювалася тривалість передач, починаючи від 15-ти хвилин
на тиждень до щоденних 20-ти хвилин. Можливість готувати передачі всіма північноєвропейськими
мовами залежала від можливості знайти відповідних співробітників у Римі. Дуже часто,
під час навчання у Вічному Місті, над передачами працювали семінаристи зі скандинавських
країн.
У рамках Скандинавської редакції виходить передача фінляндською мовою,
яка своїм корінням сягає Естонії. На початку 60-х років минулого століття один зі
священиків започаткував передачі для Естонії, яка тоді перебувала у складі СРСР. Оскільки
передачі глушилися, він попросив слухачів з Фінляндії надсилати рапорти чутності.
Так розпочалося листування. Коли автора естонських передач перевели на служіння до
іншого місця, естонська мова перестала звучати з Ватикану, натомість почали надходити
прохання про мовлення фінляндською. Передачі фінляндською мовою почали виходити з
1975 року.
Що ж є особливістю праці Скандинавської редакції? Те, що її передачі
призначені для лютеранських країн, значною мірою дехристиянізованих, тому багато слухачів
не є католиками. Це вимагає, крім передавання повчань Святішого Отця та церковного
Вчення, вміння пояснювати справжню церковну дійсність та долати упередження. Католицька
Церква в цьому регіоні становить меншість, тож редакція допомагає місцевим католикам
підтримувати зв’язок з Апостольською Столицею та Вселенською Церквою. Редактори також
намагаються підтримувати контакти з групами студентів та паломниками, що прибувають
до Риму, розповідаючи їм не лише про радіо, але й про Папу, про Ватикан і Церкву.