Щоб бути благословенним, потрібно перебувати у світлі Божого обличчя. З першої проповіді Папи Венедикта XVI у 2012 році

«Ісус – це світло, дорога і мир», – наголосив Папа Венедикт XVI у проповіді під час Служби Божої у Ватиканській базиліці Святого Петра, яку він очолив 1 січня 2012 року з нагоди урочистості Пресвятої Богородиці Марії та 45-го Всесвітнього дня миру.

Святіший Отець зауважив, що для того, аби бути благословенними, слід перебувати у світлі, що променіє з Божого обличчя. Першими цей досвід зазнали вифлеємські пастухи, які за голосом ангела прибули на місце народження Спасителя. Тому, джерелом надії є стояти разом з пастирями перед Богом, не у величній палаті, але в стаєнці, перед Дитям, покладеним у яслах, адже з цієї Дитини випромінюється нове світло, що сяє в темряві ночі. Будь-яке благословення виходить від Христа, від Його імені, що означає «Бог спасає», та з Його людського обличчя, в якому Господь «бажав приховати Свою славу, щоб повністю об’явити Свою доброту».

Папа закликав прийняти Ісуса до свого життя, а це можемо зробити за допомогою Божої Матері Марії «Яка прийняла Ісуса в Собі та привела Його на світ для всього людського роду». «Вона – благословенна між жінками, – підкреслив Венедикт XVI, – усе Її життя перебуває в Господньому світлі, в радіусі дії імені та обличчя Бога, втіленого в Ісусі, Вона готова зберігати та роздумувати у Своєму серці над кожною річчю, яка стосується Її Сина». І саме тому Марія є матір’ю та прикладом Церкви.

Звертаючи увагу на тему Всесвітнього дня миру «Виховувати молодь до справедливості і миру», Святіший Отець зазначив, що це завдання стосується кожного. Сьогодні виховувати – це виклик, і на це, за словами Папи, існує принаймні дві причини. По-перше, в сучасному технологічному світі виховувати, а не просто навчати, вимагає усвідомленого рішення, а по-друге, релятивістська культура взагалі ставить запитання: «Чи виховувати має сенс?» та «До чого виховувати?»

За словами Венедикта XVI, молоді необхідно засвоїти цінність та методи мирного співжиття, взаємопошани та взаєморозуміння, адже юнаки й дівчата є відкритими на таку поведінку, але суспільна дійсність, в якій вони зростають, може спонукати їх думати та діяти по-іншому. «Лише солідне виховання їхнього сумління, – сказав Святіший Отець, – може допомогти їм подолати цю загрозу та вчинити їх здатними боротися, завжди розраховуючи лише на сили істини та добра». В цьому й проявляється відповідальність сім’ї, школи, але також – релігії, яка покликана допомагати пізнавати, що Бог є любов.

«По-суті, йдеться про те, щоб допомогти дітям, підліткам та молоді розвивати особистість, яка поєднуватиме глибоке відчуття справедливості з пошаною до ближнього, із здатністю виходити назустріч конфліктам без нахабності, але з прощенням та примиренням», – зазначив Венедикт XVI.