На служінні надії. Бесіді про соціальну доктрину Церкви (36)

Щосереди програма української редакції Ватиканського Радіо присвячена темі соціального служіння Церкви. Різні інформаційні повідомлення відповідного змісту доповнює спеціальна тематична рубрика "Бесіди про соціальну доктрину Церкви". Пропонуємо вашій увазі черговий випуск з цієї серії:

*************************
Яке значення може мати християнська надія у сучасному світі, опанованому кризою? У листопаді цього року Папа Венедикт XVI здійснив свою другу Апостольську Подорож до Африки, відвідуючи Бенін. Між різними промовами, виголошеними під час різних зустрічей в цій західноафриканській країні, для нашої сьогоднішньої передачі особливо цікавим є його слово, звернене до урядовців, представників різних інституцій та дипломатичного корпусу. Зміст промови стосувався не лише Африки, але також суспільно-економічної ситуації в світі.

Протягом історії людства спостерігаємо, як невід’ємне право всіх людей до щастя дедалі більше перетворюється у гедоністичне наставлення «мушу бути щасливим за будь-яку ціну». Це призводить до розпалення ілюзій та згасання надії. І тепер, коли саме така ідея щастя стала однією з несучих осей соціальної системи, всі можемо зауважити, як зростає незадоволення, почуття меншовартості, якими, здається, позначена сучасна людина. Зауважуємо розділення між економічним поступом та особистим добробутом, бачимо показове зростання різних форм суспільних розладів. Що ж робити?

«Кожен народ бажає розуміти політичні й економічні рішення, які приймаються від його імені», – наголосив Венедикт XVI, промовляючи 19 листопада 2011 р. до світу політики. Папа зазначає, що жодний політичний режим не є ідеальним, і жодне економічне рішення не є нейтральним, але вони завжди повинні служити суспільному добру.

Як справедливо зауважує Святіший Отець, вимоги більшої пошани до гідності людини стосуються всіх без винятку країн, разом із вимогами більшої людяності. Адже людина прагне, щоб її людськість була шанована й захищена. Тому з невеликої та убогої країни на заході Африки Венедикт XVI звернувся із рішучим закликом до всіх, на кому лежить політична й економічна відповідальність за долі усіх країн світу: «Не позбавляйте своїх народів надії! Не відбирайте їх майбутнього, калічачи їхню теперішність! Поєднуйте етичний підхід з відвагою у своїй відповідальності, а якщо ви віруючі, моліть Бога, щоб дав вам мудрість. Ця мудрість допоможе вам зрозуміти, що оскільки ви є будівничими майбутнього своїх народів, то мусите стати служителями надії. Нелегко бути служителями, залишаючись чесними, посеред течій поглядів й могутніх інтересів. Влада, якою б вона не була, легко засліплює, перш усього тоді, коли в гру вступають приватні, родинні, етнічні чи релігійні інтереси. Лише Бог очищає серця та наміри».

Церква не пропонує якихось технічних рішень для подолання кризи, як також не накидає політичних рішень. Це не її компетенція. Натомість, вона закликає не боятися, пригадуючи про те, що перед викликами світу людство не є самотнім. Саме в різдвяний період пригадуємо старозавітнє пророцтво: «З нами Бог! Розумійте народи і покоряйтеся, бо з нами Бог!». Усвідомлення того, що існує Хтось, готовий та спроможний допомогти й попровадити, є посланням надії, яка породжує сили та спонукає діяти. «Безнадійність є індивідуалістською. Надія є спільністю», – навчає Венедикт XVI, закликаючи всіх відповідальних у світі політики, економіки, культури та освіти бути сіячами надії.

Віднайти оцю надію та черпати з неї натхнення бажаємо всім вам напередодні Нового Року!