Свідок любові до Христа та Його Церкви. Папа Венедикт XVI з нагоди беатифікації Карла
Ламперта
У неділю, 13 листопада 2011 р., вітаючи після проказування молитви «Ангел Господній»
німецькомовних паломників, присутніх на площі Святого Петра у Ватикані, Папа Венедикт
XVI висловив радість з приводу беатифікації австрійського священика, мученика нацизму,
блаженного Карла Ламперта. Згадуючи про нього, Святіший Отець сказав:
«У
темний період націонал-соціалізму, він з ясністю побачив значення слів святого Павла:
“Ми не належимо ні ночі, ані темряві” (1 Сол 5,5). Під
час допиту, який міг привести його до свободи, він з переконанням засвідчив: “Я
люблю свою Церкву. Залишаюся вірним своїй Церкві та священству. Я стою по стороні
Христа та люблю Його Церкву”.
Довірмося заступництву нового блаженного,
– закликав Венедикт XVI, – щоб також і ми могли разом з ним стати учасниками Господньої
радості».
Урочисту беатифікацію в місті Дорнбірн, розташованому в західноавстрійській
федеральній землі Форарльберг, у неділю, 13 листопада 2011 р., з доручення Святішого
Отця Венедикта XVI, провів кардинал Анджело Амато, СДБ, Префект Конгрегації в справах
святих.
Новий блаженний народився 9 січня 1896 року в місцевості Ґйофіс (Форарльберг).
Після закінчення школи Карл вступив до духовної семінарії в Брессаноне, де 1918 року
отримав пресвітерське рукоположення та був призначений душпастирювати в Дорнбірні.
У 1930 році єпископ відправляє молодого священика до Риму для вивчення канонічного
права. Здобувши докторат, о. Карл отримав доручення організувати церковний трибунал
в Інсбруці.
У 1938 році відбувся аншлюс Австрії до націонал-соціалістського
Третього Рейху. Невдовзі між місцевою нацистською адміністрацією та Церквою виник
конфлікт, внаслідок якого о. Карл Ламперт, який тоді виконував служіння про-вікарія
тірольської частини Апостольської Адміністратури Інсбруку-Фельдкірху, був заарештований,
а згодом переведений до концтабору в Дахау. Змінивши два табори та провівши три періоди
арештів у в’язницях, після року поневірянь, священик був переселений на північ Німеччини,
де розпочав душпастирську працю в околицях Макленбургу.
За кожним кроком отця
Карла слідкувало гестапо, його телефонні розмови й кореспонденція постійно перевірялися.
У лютому 1943 року його знову заарештовано за звинуваченням у діяльності проти держави,
і після двох процесів, засуджено до страти, звинувативши його у шпигунстві. 13 листопада
1944 року о. Ламперта, разом з двома іншими священиками страчено. Він помер з іменами
Ісуса і Марії на устах.