Різні шляхи – одна мета. На молитві «Ангел Господній» з Папою Венедиктом ХVІ 1 листопада 2011

«Урочистість Всіх Святих є сприятливою нагодою, щоб піднести погляд від земних дійсностей, позначених часом, до Божого виміру вічності й святості», – цими словами Святіший Отець Венедикт ХVІ розпочав 1 листопада 2011 р. своє звернення до вірних, зібраних на площі святого Петра у Ватикані, щоб проказати молитву «Ангел Господній».

Папа підкреслив, що Літургія в празник Всіх Святих пригадує, що первісним покликанням кожної охрищеної людини є святість. Всі члени Божого люду покликані стати святими, як ствердив святий апостол Павло: «Це ж саме воля Божа: святість ваша» (І Кол 4,3). Ми покликані бачити Церкву не в її дочасному та людському вимірі, позначеному крихкістю, але так, як того прагнув Христос, тобто «спільнотою святих». Далі Венедикт ХVІ пояснив, що сьогодні «вшановуємо цю незліченну спільноту Всіх Святих, які своїми відмінними життєвими шляхами вказують нам на різні дороги святості, об’єднані одним спільним знаменником: наслідувати Христом і уподібнюватись до Нього – в цьому полягає кінцева мета нашої людської долі», уточнюючи, що завдяки діянню благодаті й витривалому зусиллю, кожен життєвий стан може стати шляхом до освячення.

Святіший Отець також згадав, що свята Церква 2-го листопада спогадує всіх померлих вірних, а того дня згадуємо всіх тих, що нас уже залишили і всі душі , які прямують до повноти життя в небесній Церкві. Венедикт ХVІ наголосив, що єдність усього містичного Христового Тіла є тим глибоким духовним зв’язком, який єднає померлих у Господі з нами. Тому молитва за померлих є не тільки корисною, але й необхідною, бо може допомогти не тільки їм, але, одночасно, вчиняє дійовим їхнє заступництвом за нас.

Також відвідування цвинтарів, яке не тільки зберігає вузли любові з тими, хто нас любив у цьому житті, але й пригадує, що всі ми прямуємо до іншого життя, поза межею смерті. Тому смуток з приводу розлуки з ними не переважає над впевненістю воскресіння, над надією осягнути благословенну вічність.