1 листопада католицька Церква латинського обряду відзначає урочистість Всіх Святих,
канонізованих Церквою, тобто визнаних святими, і тих, імена яких невідомі. У цей день
втішаємось радістю всіх святих, які вже в небі і молимо їх, щоб, закінчивши наш земний
шлях, і ми були такими ж щасливими в небі, чи як каже Святе Письмо – блаженними. У
празник Всіх Святих ми стаємо немов перед неозорим іконостасом, на якому бачимо незліченних
мешканців Небесного Царства і разом з ними прославляємо Господа за Його милосердя
і благодаті. А 2 листопада римо-католицька Церква спогадує всіх померлих, які осягнули
Небесне Царство.
Спочатку Церква латинського обряду святкувала празник Всіх
Святих так само, як і Східні Церкви, тобто першої неділі після Зіслання Святого Духа.
На 1 листопада цей празник був перенесений Папою Григорієм IІІ у 8-му сторіччі.
І
сьогодні, і завтра, у ці, так звані, «задушні дні», тобто дні молитви за душі покійних,
мільйони людей у всьому світі відвідують кладовища, щоб помолитись за рідних, близьких,
приятелів, за всіх померлих, які вже відійшли по вічну нагороду, несуть квіти та запалюють
свічки. Ввечері на кладовищах відбуваються процесійні походи з моліннями за всіх померлих.У
багатьох країнах, серед яких і в Італії, урочистість Всіх Святих є не тільки церковним,
але й державним празником.
Спогадуванню всіх святих і померлих присвятив опівдні
1 листопада своє звернення перед молитвою "Ангел Господній » Папа Венедикт ХVІ, підкресливши,
що урочистість Всіх Святих дає нам нагоду піднести погляд від земної дійсності до
Божого виміру вічності й святості, пригадує нам, що кожен охрищений покликаний до
святості. Святіший Отець також згадав, що свята Церква 2-го листопада спогадує всіх
померлих вірних та наголосив, що сопричастя святих є тим глибоким духовним зв’язком,
який єднає померлих у Господі з нами. Тому молитва за померлих є не тільки корисною,
але й необхідною, бо може допомогти не тільки їм, але, одночасно, вчиняє дійовим їхнє
заступництвом за нас.
О 16-ій годині римського часу кардинал Аґостіно Валліні,
Вікарій Папи для Римської дієцезії, відслужить заупокійну Службу Божу на найбільшому
старовинному римському кладовищі «Кампо Верано», де спочивають у Бозі також і ОО.
Василіяни, СС. Служебниці, ОО. Салезіяни та визначні українські особистості, які відійшли
по вічну нагороду у Римі, в той час, як єпископи-помічники відправлятимуть Служби
Божі на інших римських цвинтарях. А заупокійні молінні за українців на цвинтарі Кампо
Верано очолить о. Марко-Ярослав Семеген, Пасторальний координатор для українців католиків
в Італії.
1 листопада Церква вшановує пам’ять блаженного священомученика, єпископа
Теодора Ромжі, закарпатського Владики Мукачівської єпархії, який загинув мученицькою
смертю 1 листопада 1947 року. 27 червня 2001 року у Львові він був проголошений блаженним
Папою Іваном Павлом II.
1 листопада – це також і день смерті Слуги Божого
митрополита Андрея Шептицького, який відійшов до вічності 1 листопада 1944 року у
Львові і сьогодні його спогадують в храмах УГКЦ в усьому світі. У Римі, в українському
греко-католицькому прокатедральному соборі Святої Софії Премудрості Божої, Архиєрейську
Божественну Літургію за митрополита Андрея Шептицького та всіх синів і дочок українського
народу, що полягли в змаганнях за волю і незалежність України, очолив владика Діонісій
Ляхович,ЧСВВ, Апостольський Візитатор для українців греко-католиків в Італії та Іспанії,
а проповідь виголосив о. д-р Іван Музичка, ректор прокатедрального собору Святої Софії.
Була відправлена також і панахида