Божа всемогутність виявляється у милосерді та прощені. Папа Венедикт XVI очолив Службу
Божу у Фрайбурзі
Сьогодні, 25 вересня 2011 р., закінчується офіційний візит Папи Венедикта ХVІ до Німеччини.
О 10-й годині місцевого часу на території туристичного аеропорту Фрайбуґа Святіший
Отець у присутності коло 100 тис. вірних очолив урочисту понтифікальну Службу Божу,
а з ним співслужили 70 архиєпископів та єпископів і сотні священиків.
На початку
проповіді Вселенський Архиєрей висловив свою велику радість з приводу спільної молитви
у Фрайбурґу, на яку прибули християни-католики з різних міст Німецької федерації та
сусідніх країн. А далі, коментуючи біблійні читання призначені Римо-Католицькою Церквою
на цю Святу Літургію, Папа зупинився над темою Божої всемогутності, зазначаючи, що
у наш час є багато богословів, які, дивлячись на усі лихоліття сьогодення, стверджують,
що Господь Бог не є всемогутнім. Однак, справжні християни, на переконання Святішого
Отця, вірять у всемогутнього Бога, Творця неба і землі. Але Він проявляє Свою всемогутність
у спосіб, що не завжди зрозумілий людині. Не раз Господь, шануючи свободу своїх створінь,
обмежує Свою силу. Тому, ми повинні буди вдячними нашому Творцеві за великий дар свободи.
І все-таки, перед обличчям страшних моментів у нашому житті, ми повинні вірити у Божу
всемогутність, яка, зокрема, проявляється у Його милосерді та прощенні, вірити у те,
що Він бажає нашого спасіння. А щоб Боже милосердя могло доторкнутись нашого серця,
ми повинні відкритись на Бога, бути готовими залишити зло, піднятись з байдужості
та дати місце Його Слову.
Далі Папа прокоментував євангельський уривок, прочитаний
під час Служби Божої, який розповідає про двох синів, яких батько послав працювати
у свій виноградник. Один з них сказав батькові, що піде до праці, однак, в кінцевому
результаті, не пішов. А другий син, хоча й спершу відмовився, але, подумавши, пішов,
щоб виконати волю батька. Вселенський Архиєрей наголосив, що цей біблійний уривок
хоче нас повчити, що не є важливими слова, але – вчинки, діла навернення і віри. І
це повчання Христос скерував до старозавітніх священиків та духовних провідників ізраїльського
народу, які спершу відповіли Богові «так», але згодом їхня релігійність стає рутиною
і вони віддаляються від Нього. Саме тому Ісус закінчив свою притчу словами: «Істинно
кажу вам, що митарі й блудниці вас випереджують у Царстві Божім. Прийшов бо був до
вас Йоан дорогою правди, та ви не повірили йому; митарі і блудниці повірили йому,
а ви, бачивши це, навіть потім не розкаялися, щоб повірити йому». За словами Папи,
навчання Ісуса вимагає відкритих людських сердець, які б дозволили Божій любові їх
діткнути та подарувати ближнім не лише «технічне» служіння, але свою любов, якої вони
від нас очікують і у якій Бог стає видимим. Святіший Отець заохотив присутніх призадуматись
на тим, яким є наш особистий стосунок з Богом: у молитві, в участі у недільній Св.
Літургії, у поглиблені віри через роздуми над Святим Письмом та вивченням катехизму.
Вселенський Архиєрей підкреслив, що хоч євангельський уривок розповідає про
двох синів, проте за ними можемо спостерегти також і третього, який каже батькові
«так» і робить те, що йому наказує отець. І тим третім сином є Син Божий, Ісус Христос,
Який, впокорившись і ставши одним із нас, виконав волю Небесного Отця.
А на
закінчення проповіді Венедикт ХVІ заохотив вірних просити у Господа Бога сміливості
та покори для того, щоб крокувати шляхом віри, щоб черпати із невичерпного джерела
Божого милосердя і щоб постійно вдивлятись в Ісуса.
Закінчуючи Службу Божу,
Папа ще раз звернувся до зібраних з короткою промовою, проказав із ними Богородичну
молитву «Ангел Господній» та уділив своє апостольське благословення.
Після
обіду з членами Єпископської Конференції Німеччини у семінарії Фрайбурґа, Папа прийме
суддів Федерального конституційного суду Німеччини, а тоді у Фрайбурзькому Концертному
Домі зустрінеться з католиками, які беруть активну участь в церковному та суспільному
житті. Ввечері в міжнародному аеропорту міста Лар відбувається церемонія прощання.