Перебувати у Христі означає перебувати у Церкві. Проповідь Папи Венедикта XVI під час Служби Божої у Берліні

Завершальною подією першого дня Апостольського візиту Святішого Отця до Німеччини стала Служба Божа на Олімпійському стадіоні в Берліні, яка зібрала понад 80 тисяч вірних, перевершивши очікування організаторів.

Вітаючи Вселенського Архиєрея, берлінський архиєпископ Райнер Велькі підкреслив велику радість, з якою німецькі вірні прийняли Папу. Звертаючи увагу на те, що в Берліні лише кожен третій визнає себе християнином, ієрарх зазначив, що хоч багато-хто забув Бога, численні люди Його шукають та запитують про Нього. Існують також сильні мусульманські та єврейські громади. «Це не є безбожне місто, – зазначив архиєпископ Велькі. – Це – місто мучеників: у ХХ столітті в жодному іншому місті не загинуло стільки християн, як свідків Христа та Його благовісті, як у Берліні».

Промовляючи під час проповіді, Венедикт XVI зазначив, що такий численний збір вірних на богослуженні вселяє в нього радість та довір’я. Євангельський уривок, прочитаний цього дня, ставить перед очима образ виноградної лози, яка у біблійних землях є символом динамізму та життєвої сили, – вів далі Папа, – звертаючи увагу на те, що Христос не говорить: «Ви є виноградна лоза», але: «Я – лоза, а ви – гілки». Це означає, що ми приналежимо до Христа, а через Нього – одні до одних. І ця приналежність, за словами Папи, не є чимось формальним. «Саме Церква є тією спільнотою життя з Ісусом Христом та одні з одними, яке основане у Хрищенні та щоразу поглиблюється у Пресвятій Євхаристії», – сказав Венедикт XVI.

За словами Святішого Отця, цю взаємну приналежність бачимо в події навернення святого Павла, коли Христос каже до того, який переслідував Його послідовників: «Чому ти мене переслідуєш?» З одного боку, це вказує на те, що той, хто переслідує Церкву, має на меті вразити Христа, а з другого – що під час утисків з приводу віри ми не самотні.

У згаданій притчі Ісус говорить, що Він є правдивою виноградиною, а Його Отець Небесний – виноградарем, який відсікає сухі гілки та підрізає ті, які приносять плід, щоб ще більше принесли. «Бог, – сказав Венедикт XVI, – хоче вийняти з наших грудей мертве кам’яне серце та дати нам живе серце. Хоче дарувати нове та сповнене сили життя, серце любові, добра та миру». Багато-хто дивиться на Церкву, зупинившись лише на зовнішньому, і бачить в ній лише одну з багатьох організацій. А якщо згадати, що між пшеницею є також кукіль, і зосередити свій погляд лише на негативному, то годі відкрити велике та прекрасне таїнство Церкви. Тому, не відчувається радості з приналежності до неї, приходить розчарування, коли побачене не відповідає поверхневим та помилковим про неї уявленням...

Господь же закликає: «Залишайтеся в мені, а я у вас». Гілка не приносить плоду, якщо відірвана від виноградини. І кожен з нас, за словами Папи, стоїть перед таким рішенням. Воплотившись, Христос прийшов у світ, щоб стати нашим фундаментом, щоб очищені та перемінені Ним, ми принесли добрі плоди. І навіть тоді, коли почуваємося, як розтоптані виноградні грона, знаємо, що єднаючись з Христовою любов’ю, перемінюємося у дозріле вино.

Саме тема «перебування у Христі» є головною у цій притчі. «В наш час тривоги та збайдужіння, коли багато людей втрачають орієнтири та підтримку, коли вірність любові в подружжі та дружбі стала дуже крихкою та короткотривалою, коли в наших потребах хочемо вигукнути, як учні з Емаусу: “Господи, залишися з нами, бо вже сутеніє, темрява довкола нас”, у той самий час воскреслий Господь дає нам притулок, місце світла, надії та довір’я, миру та безпеки», – сказав Венедикт XVI, ще раз наголошуючи на тому, що перебувати в Христі означає перебувати також і у Церкві. «У цій спільноті Він підтримує нас, і, одночасно, усі члени підтримують одні одних. Разом ми протистоїмо бурям... Ми не віримо самі, віримо з усією Церквою, в кожному місці і кожному часі, з Церквою, яка в небі і на землі», – наголосив Святіший Отець.