Не бійтеся вийти назустріч викликам, пов’язаним з подружжям. Безпрецедентна зустріч Папи Венедикта XVI з нареченими

Апостольська подорож Папи Венедикта XVI до Анкони з нагоди закриття італійського XXV Національного Євхаристійного Конгресу закінчилася незвичайною зустріччю. Ми звикли, що відвідуючи різні країни чи регіони, Святіший Отець завжди зустрічається з молоддю. Бувають також зустрічі з подружжями та родинами. Але цього разу, завершуючи 24-тий з черги Апостольський візит в межах Італії, Венедикт XVI зустрівся не просто з молоддю, але – з юнаками і дівчатами, які готуються до шлюбу.

У неділю, 11 вересня 2011 р., на площі Плебісциту – одній із центральних площ Анкони, зібралися приблизно 500 пар наречених. Як це траплялося при різних інших нагодах, ця зустріч відбулась у формі діалогу. Спочатку Максиміліян та Фабіяна, молоді мешканці Анкони, які у жовтні збираються одружитися, поставили Святішому Отцеві запитання, висловлюючи побоювання і сумніви, притаманні багатьом парам перед весіллям. Це і брак власної оселі та гідної праці, побоювання щодо тривалості та остаточності стосунків, страх перед майбутнім, якою є роль наречених у житті церковної спільноти.

Відповідаючи на ці запитання, Венедикт XVI, насамперед, висловив радість з того, що цей насичений день завершується саме такою зустріччю, так немов би поручаючи плоди цієї благодатної події, якою був Євхаристійний Конгрес, їхнім молодим життям. «Зрештою, – додав він, – Пресвята Євхаристія, Христовий дар для спасіння світу, вказує та включає в собі найправдивіший кругозір того досвіду, який ви переживаєте».

Папа зазначив, що висловлені сумніви у сучасному суспільному контексті набирають ще більшої ваги, адже під різним оглядом наш час не є простим, особливо для молоді. «Стіл переповнений різними вишуканими речами, але, подібно як і в євангельській розповіді про весілля у Кані Галилейскій, здається, що забракло святкового вина», – сказав Венедикт XVI, запропонувавши для обговорення заторкнутих проблем саме метафору святкового вина.

Насамперед, брак постійної праці поширює непевність щодо майбутнього, що, в свою чергу, спричиняється до відкладання остаточних рішень, а це веде до зубожіння суспільства, яке виявляється нездатним повністю оцінити багатство енергії та здібностей молодого покоління. Бракує святкового вина у культурі, яка намагається оминути чіткі моральні принципи. Розгубленість призводить до того, що кожен намагається діяти автономно, а роздробленість суспільного середовища відбивається в релятивізмі, який заторкує основні цінності. Тоді стають слабкими визначальні рішення. До культури, позбавленої святкового вина, за словами Святішого Отця, належить також вивищення тілесності, яке вульгаризує сексуальність та намагається спонукати жити нею поза контекстом спільності життя й любові.

Однак, Венедикт XVI закликає: «Дорога молоде, не бійтеся вийти назустріч цим викликам! Ніколи не втрачайте надії. Залишайтеся відважними також і в труднощах, залишаючись міцними у вірі. Будьте впевнені у тому, що за будь-яких умов, ви люблені та захищені Божою любов’ю, яка є нашою силою. Бог – добрий. Саме тому важливим є те, щоб зустріч з Богом, насамперед, у особистій та спільнотній молитві, була постійною, вірною, такою, якою є шлях вашої любові». Папа запевнив, що Церква є близькою до наречених та з великою надією споглядає на них, готова підтримати, знаючи, що вони спраглі справжніх цінностей, вартих того, щоб на них будувати своє майбутнє. «Під час весілля в Кані, коли забракло вина, Пресвята Марія сказала слугам звернутися до Ісуса, даючи їм конкретну вказівку: “Зробіть все, що Він вам скаже”. Вчиніть скарбом свого життя ці слова, останні слова Марії, записані в Євангеліях, немовби Її духовний заповіт, і завжди матимете святкову радість: Ісус є святковим вином!», – наголосив Папа.

Святіший Отець звернув увагу на те, що нареченство є унікальним періодом, який допомагає зрозуміти прекрасність існування та буття цінним для когось, а тому заохотив юнаків і дівчат не відмовлятися від шукання високого ідеалу любові, та свідчити про любов у громаді. «І не забувайте, – додав Венедикт XVI, – що для того, щоб бути справжньою, також і любов вимагає шляху дозрівання: починаючи від початкового захоплення та “почуватися добре” з іншим до “бажати добра” іншому, до “бажати добра” іншого. Любов живе безкорисливістю, самозреченням, прощенням та пошаною до іншого».

Папа також пригадав, що кожна людська любов є знаком вічної Любові, Яка нас створила, і благодать Якої освячує рішення чоловіка й жінки взаємно віддати своє життя один-одному у подружжі. Тому, період заручин слід переживати як час приготування, щоб такий дар прийняти, а це вимагає взаємного пізнання, уважності одні до одних. Слід приготуватися до того, щоб з переконанням прийняти рішення про «назавжди», яким окреслюється любов. «Нерозривність, – наголосив Венедикт XVI, – перш ніж бути умовою (обмеженням), є даром, якого слід прагнути, просити та жити ним, не зважаючи на змінні людські обставини. І не думайте, згідно з поширеним світоглядом, що співжиття до шлюбу може бути гарантією майбутнього», бо любов потребує також поступовості у своєму вираженні. Вірність та послідовність у взаємному прагненні добра одні-одним, за словами Папи, вчиняють здатними також бути відкритими на життя, стати батьками. «Вірність, нерозривність та передавання життя – це опори кожної сім’ї, справжнє спільне добро, цінна спадщина всього суспільства. Вже від тепер будуйте на них свій шлях до подружжя та свідчіть його своїм ровесникам: це дуже цінне служіння!» – побажав Святіший Отець нареченим.