Хто з любов’ю приймає свій хрест, той знає, що несе його разом з Ісусом. На молитві "Ангел Гоподній" з Папою Венедиктом XVI 28 серпня 2011

«Думати згідно з логікою світу означає відсувати Бога осторонь, не приймати Його задуму любові, мало-що не перешкоджати Йому здійснити Його премудру волю», – зазначив Папа Венедикт XVI, коментуючи Євангельський уривок від святого Матея, у якому розповідається про те, як Ісус говорив Своїм учням, що Йому треба «йти в Єрусалим і там багато страждати від старших, первосвящеників та книжників, і бути вбитим, і на третій день воскреснути».

Промовляючи до кількох тисяч прочан, які опівдні 28 серпня 2011 р. заповнили внутрішнє подвір’я літньої резиденції Вселенських Архиєреїв у Кастель Ґандольфо, Святіший Отець вказав на те, що апостоли були збентежені почутим. «Як це можливо, щоб Христос, Син Бога Живого, міг страждати аж до смерті?». Тому Святий Петро, який перед тим отримав похвалу через визнання віри, протестує, бере слово та каже Учителеві: «Пожалій себе, Господи! Хай це не станеться з тобою».

За словами Папи, в цій події бачимо відмінність між задумом любові Небесного Отця, Який доходить аж до дару Свого Єдинородного Сина на хресті для того, щоб спасти світ, та очікуваннями, прагненнями й проектами учнів. «І таке протиріччя, – додав Венедикт XVI, – повторюється також і сьогодні: коли здійснення власного життя спрямоване виключно на суспільний успіх, економічний та фізичний добробут, то думаємо не про Боже, а про людське». А це означає майже намагання перешкодити Богові у здійсненні Його спасенного задуму, тому Ісус дуже гостро відповідає Петрові: «Геть, сатано, від мене! Ти мені спокуса».

Ісус запрошує учнів іти за Ним, а це означає зректися себе самих та взяти на себе свій хрест. Таке запрошення Він скеровує і до нас, а християнин позитивно відповідає тоді, коли «з любов’ю приймає свій хрест, який в очах світу виглядає поразкою та “втратою життя”, знаючи про те, що не несе його сам, але з Ісусом, розділяючи разом з Ним той самий шлях дарування себе самого», – пояснив Святіший Отець, додаючи, що добровільно прийнявши смерть, Ісус поніс хрести усіх людей та став джерелом спасіння людства.

Венедикт XVI заохотив присутніх ввірити свої молитовні прохання заступництву Пречистої Діви Марії та святого Августина, літургічний спомин якого припадав саме цього дня, просячи благодаті, аби «кожен з нас вмів іти за Господом дорогою хреста та дозволив перемінити себе Божою благодаттю».