Бог нас любить, і це надає сенс кожному нашому починанню. Слово Папи Венедикта XVI
з нагоди молитовного чування з молоддю
У слові Святішого Отця Венедикта ХVІ до молоді, приготованому з нагоди молитовного
чування, що відбулося 20 серпня 2011 р. в мадридському аеропорту «Куатро вієнтос»
читаємо:
«Дорога молоде, вітаю всіх вас, особливо тих молодих людей, які поставили
мені свої запитання і дякую їм за їхню щирість, з якою вони висвітлили свої тривоги,
що в певний спосіб виражають прагнення всіх вас осягнути в житті щось велике, щось,
що дасть вам повноту і щастя.
Однак, як молода людина може бути вірною християнській
вірі і надалі прагнути великих ідеалів у теперішньому суспільстві? В Євангелії, яку
ми вислухали, Ісус дає відповідь на це важливе запитання: «Як мене Отець полюбив,
так я вас полюбив. Перебувайте у моїй любові!» (Ів. 15, 9).
Так, дорога молоде,
Бог нас любить. Це велика істина нашого життя, що надає сенсу всьому іншому. Ми не
є наслідком випадку чи нераціональності, але на початку нашого існування є задум Божої
любові. Залишитися в Його любові означає, отже, жити закоріненими у вірі, тому що
віра не є простим прийняттям деяких абстрактних правд, але це глибокий зв’язок з Христом,
який спонукує нас відкрити наше серце на цю таємницю любові і жити як особи, які знають,
що вони є люблені Богом.
Якщо перебуватимете в любові Христа, закоріненими
у вірі, то навіть серед протиріч і страждання знайдете джерело радості й утіхи. Віра
не суперечить вашим найбільшим ідеалам, навпаки, підносить їх і вдосконалює. Дорога
молоде, не пристосовуйтеся до чогось, що є меншим від Істини й Любові, не пристосовуйтеся
то того, хто є меншим від Христа, – закликав Святіший Отець.
Саме сьогодні,
коли панівна культура релятивізму відкидає пошук правди і погорджує пошуком правди,
що є найбільшим виявом людського духу, ми повинні відважно і покірно пропонувати універсальні
цінності Христа, як Спасителя всіх людей і джерело надії нашого життя. Він, що взяв
на себе наші скорботи, дуже добре знає таємницю людського болю і показує Свою сповнену
любові, присутність в тих, хто страждає. Вони ж, із свого боку, з’єднані з стражданням
Христа, беруть дуже близьку участь в Його ділі спасіння. Понад те, наша безкорисна
увага до хворих і потребуючих завжди буде покірним і тихим свідченням образу співчутливого
Бога.
Дорогі друзі, нехай вас не сковує жодне нещастя. Не лякайтеся світу,
ані майбутнього, ані своєї слабкості. Господь вам дозволив жити в теперішній історичний
момент, щоб завдяки вашій вірі й надалі звучало Його Ім’я по всій землі.
В
цей час молитовного чування, запрошую вас вірити в Бога, який допоможе вам віднайти
своє покликання в суспільстві та в Церкві і тривати в ньому з радістю й вірністю.
Варто прийняти до глибини свого нутра поклик Христа і з відвагою й великодушністю
йти за ним, дорогою, яку він нам пропонує.
Багато хто покликаний Господом до
подружжя, в якому чоловік і жінка, творячи одне тіло (пор. Бут. 2, 24), реалізовують
себе в глибокому спільному житті. Це сяючий і, водночас, вимогливий виднокрай. Це
задум правдивої любові, який щодня відновлюється та поглиблюється, розділяючи радості
й труднощі, і який відзначається даруванням усієї особи. Тому, розпізнати красу й
добро подружжя, означає бути свідомим, що тільки контекст вірності і нерозривності,
а також відкритості на Божий дар життя, є відповідним для величі й гідності подружньої
любові.
Христос кличе інших, натомість, йти за Ним якнайближче в священстві
та богопосвяченому житті. Як чудово знати, що Бог тебе шукає, затримує Свій погляд
на тобі і неповторним голосом каже також і тобі: «Йди за мною!» (пор. Мк. 2, 14).
Дорога
молоде, щоб віднайти і вірно наслідувати ту форму життя, до якої Господь кличе кожного
з вас, необхідно як приятелі перебувати в Його любові. А як же можна підтримувати
приязнь, якщо не через частий контакт, розмови, перебування в єдності і розділяючи
надії та тривоги? Свята Тереза від Ісуса казала, що молитва – це «розмовляти з приязню,
багато разів самим перебуваючи в контакті Тим, про Якого знаємо, що нас любить» (пор.
Книга життя, 8).
Отож, запрошую вас перебувати тепер в адорації Христа, реально
присутнього в Євхаристії. Вести з Ним діалог, ставити Йому свої запитання і слухати
Його. Дорогі друзі, молюся за вас усією душею. Благаю вас молитися також і за мене.
Просімо Господа, в цю ніч, спонукані красою Його любові, вірно жити завжди з як його
учні. Амінь»