«Щоб християни Заходу знову віднайшли ентузіазм віри». Що означає місійне намірення Папи Венедикта XVI на серпень 2011 року

«Щоб християни Заходу, уважні до діяння Святого Духа, наново віднайшли свіжість та ентузіазм своєї віри», – так звучить молитовне намірення, яке Святіший Отець Венедикт XVI призначив на місяць серпень 2011 року. Тема нової євангелізації, що звернена до середовищ з давньою християнською традицією, які, на жаль, зазнали секуляризації та втрати віри, є дуже близькою теперішньому Римському Архиєреєві. Щоб ґрунтовно підходити до викликів, пов’язаних з цими явищами, він навіть створив спеціальну структуру в Римській Курії – Папську Раду сприяння новій євангелізації.

Під час різних своїх промов та проповідей Святіший Отець звертав увагу на те, що Західне суспільство потребує нових євангелізаторів, які з оновленим запалом звіщатимуть Євангеліє. «Криза, яку переживаємо, – говорив Венедикт XVI, приймаючи у травні учасників першої Пленарної зустрічі Папської Ради сприяння новій євангелізації, – несе з собою сліди виключення Бога з життя людей, загального збайдужіння стосовно християнської віри, аж до намагань виключити її з громадського життя». Чи ж не здається, що Захід, головні християнські країни, втомилися своєю вірою, не хочуть більше її знати? – запитував Святіший Отець, зазначаючи, що завдання місії не змінилися, так само, як не повинні змінюватися «ентузіазм та сміливість, які надихали святих апостолів та перших учнів». «Святий Дух, який спонукав їх відчинити двері горниці, вчиняючи їх євангелізаторами, – це той самий Дух, Який сьогодні веде Церкву до оновленого звіщення надії людям нашого часу», – пригадував Венедикт XVI членам новоствореного органу Римської Курії.

Зустрічаючись з представниками світу політики та культури та відповідальними за громадське життя різних країн світу, як от у Реґензбурґському університеті в Німеччині, в Бернардинській Колегії в Парижі чи лондонському Вестмінстер-холі, Папа заохочував Європу та західне суспільство не втратити багатства своєї християнської спадщини. Святіший Отець не оминув цієї теми і під час своєї останньої міжнародної поїздки. Зустрічаючись у червні з представниками громадянського суспільства Хорватії, яка готується вступати до Євросоюзу, він ще раз нагадав, що якщо Європа хоче мати надію на майбутнє, то вона не повинна виключати з суспільного життя віри та моральне сумління: «Якщо сумління зводити, як це поширено у модерному мисленні, до чисто суб’єктивного простору, до якого виштовхується також релігію та мораль, кризі заходу не буде виправлення, а Європа буде приречена на занепад. Якщо, натомість, наново відкрити сумління, як місце слухання істини й добра, місце відповідальності перед Богом та співбратами у людстві, з’являється сила протистояти кожній диктатурі, а, отже, – існує надія на майбутнє», – сказав Венедикт XVI, промовляючи в Загребському національному театрі.