Сан-Марино вдруге вітає Наступника святого Петра

Майже через тридцять років після історичного візиту блаженного Івана Павла ІІ дієцезія Сам Марино-Монтефельтро, частина якої розташована на території Республіки Сан-Марино, а інша – на території Італії, знову зустрічає Наступника святого апостола Петра. У неділю, 19 червня 2011 р. візит до Республіки Сан-Марино здійснив Святіший Отець Венедикт XVI.

Сьогоднішня подорож Папи пов’язана з нещодавнім візитом до Хорватії, адже, згідно з переданням, засновником Республіки Сан-Марино є святий диякон-пустельник Марино, виходець з Далмації, провінції Римської імперії на території сучасної Хорватії. Втікаючи разом з священиком святим Левом від переслідувань християн за часів римського імператора Діоклетіана, вони поселився на Монте-Титано, гірській вершині Апеннінського гірського хребта, де заснували невелику християнську громаду… Пізніше тут виникла дієцезія, осідок якої сьогодні розташований на території Італії, в місті Пеннабілі. Варто згадати, що Сан-Марино становить лише 1/13 частину території сучасної дієцезії Сам Марино-Монтефельтро. Її від 2005 року очолює єпископ Луїджі Неґрі.

Коли після вторгнення варварів на території Італії виникли численні самостійні чи залежні території, автономним державним утворенням стала також і «Земля Святого Марино». В перші віки існування Сан-Марино було залежним від герцога Урбіно, а згодом отримало повну незалежність. Зважаючи на важкодоступне розташування в горах та незаможність, ці землі протягом наступних століть змогли зберегти свою незалежність. Спочатку республікою керувала Рада, до якої входили старійшини кожного роду. А в ХІІІ столітті засновано посаду Капітанів-Регентів, які обираються по-двоє кожних пів року. Від 1 квітня 2011 до 1 жовтня 2011 року уряд країни очолюють Капітани-Регенти Марія Луїза Берті та Філіппо Таманьїні.

Сьогодні Республіка Сан-Марино – одна з найменших у світі країн, розташована в центрально-східній частині Італії. Її територія складає всього 61 квадратний кілометр, а населення становить приблизно 30 тисяч. Ще 12 тисяч санмаринців мешкають в Італії, Франції й інших країнах, зберігаючи своє громадянство. Територія розділена на дев’ять адміністративних районів. Основними прибутками країни є легка промисловість, фінансовий сектор та туризм.

Втішаючись званням найдавнішої сучасної республіки, Сан-Марино є також членом Ради Європи та Організації Об’єднаних Націй. Центр столиці міста Сан-Марино та гора Монте-Титано 2008 року включені до списку світової спадщини ЮНЕСКО, як «свідчення безперервної вільної республіки з часів Середньовіччя». Дипломатичні стосунки між Апостольською Столицею та Республікою Сан-Марино встановлені 1926 року.

Подорож Святішого Отця розпочалася у неділю вранці. Після приблизно 80-ти хвилинного перельоту гелікоптером, який піднявся в небо з Ватикану, подолавши коло 300 кілометрів, Венедикт XVI приземлився на вертолітній площадці в місцевості Торраччія. Його зустріли Капітани Регенти Марія Луїза Берті та Філіппо Таманьїні, архиєпископ Джузеппе Бертелло, Апостольський Нунцій в Сан-Марино, місцевий єпископ Луїджі Неґрі, інші представники влади.

З Торраччі Венедикт XVI відразу від’їхав до міста Серравалле, яке є найбільшим містом країни, щоб на місцевому Олімпійському стадіоні очолити Службу Божу.