Господь бажає нашого навернення. На загальній аудієнції з Папою Венедиктом XVI 15
червня 2011
Пророк Ілля вчить нас бути поборниками правди. На це звернув увагу Венедикт XVI, представляючи
цю старозавітну постать в рамках циклу повчань, присвячених християнській молитві.
Промовляючи до паломників з усього світу, які 15 червня 2011 р. зібралися на площі
Святого Петра у Ватикані, Папа вказав на приклад пророка Іллі, який на горі Кармель
молив Бога за навернення свого народу.
Святіший Отець розповів, що в часах,
коли жив пророк Ілля, ізраїльський народ переживав занепад віри, намагаючись поєднувати
віру в Єдиного Бога з культом ідола Ваала, якого сусідні народи вшановували як покровителя
родючості. Щоб викрити облудність такого наставлення, пророк збирає народ на горі
Кармель і ставить перед необхідністю зробити вибір: «Коли Господь є Бог, ходіть за
ним; коли ж це Ваал – ходіть за ним», – читаємо у Книзі Царів. Але він не залишає
люд самим в такій відповідальній хвилині. Щоб знайти істину, він пропонує, щоб жерці
Ваала приготували жертву, і щоб молилися за те, щоб зійшов вогонь і її спалив. «Так,
– сказав Венедикт XVI, – розпочалося протистояння між двома зовсім різними способами
звертатися до Бога та молитися».
Пророки Ваала починають танцювати, викрикувати,
калічити свої тіла. Вони покликаються на самих себе і на свої здібності, щоб змусити
свого божка дати їм відповідь. «Таким чином, – сказав Папа, – об’являється облудна
дійсність ідола: людина його уявляє як щось, чим вона володіє, чим можна покерувати
власними силами (…), замість того, щоб відкривати людське серце на Іншого, на визволяючі
стосунки, що дозволяють вийти з тісного простору власного егоїзму до виміру любові
та взаємного дару, поклоніння ідолові закриває людину в виключному та безнадійному
шуканні себе самої».
Іншою є поведінка пророка Іллі. Він закликає народ наблизитися,
вчиняючи його учасником своєї молитви. Далі він споруджує вівтар, взявши 12 каменів,
як символ 12-ти поколінь Ізраїля, щоб пригадати народові Божі діла щодо нього. Той
народ, який, здавалося, забув про своє походження та привілейовані стосунки з Господом,
тепер є, немовби, покликаним по-імені. Ілля просить, щоб об’явилася Господня істина,
і щоб Господь втрутився, щоб навернути Свій народ, щоб він пізнав, Ким насправді є
його Бог та зробив остаточний вибір. «Ілля, своїм заступництвом, просить у Бога те,
що Сам Бог прагне зробити, об’явитися у повноті Свого милосердя, вірним своїй дійсності
буття Господом життя, Який прощай, навертає, перемінює», – зазначив Святіший Отець,
пригадуючи, що згадана біблійна подія закінчилася тим, що з неба зійшов вогонь, який
спалив жертву Іллі. Народ вже не має сумнівів, бо «Боже милосердя вийшло назустріч
його слабкості».
Папа відзначив, що ця подія, по-перше, ще раз пригадує нам
про першу заповідь: поклонятися єдиному Богу, а по-друге, навчає, що першочерговим
завданням молитви ж навернення. Там, де зникає Бог, людина потрапляє в рабство ідолопоклонства,
як це нам у наш час показали тоталітарні режими, або те, як різні форми нігілізму
вчиняють людину залежною від ідеологій. Натомість, справжнє поклоніння Богові означає
віддати себе Йому та людям. «Очевидно, – сказав на завершення Венедикт XVI, – Божий
вогонь, вогонь любові обпікає, перемінює, очищає, але саме так не руйнує, а радше,
творить істину про наше життя, наново створює наше серце».