Блаженний Іван Павло
ІІ з великою любов’ю та увагою ставився до хворих, окремо приймав їх під час аудієнцій,
під час своїх апостольських подорожей також мав зустрічі із хворими та страждаючими.
І не тільки із ними, але також і з тими, які піклуютьмся хворими – лікарями, санітарним
та адміністративним персоналом різних лікарень. 1993 року, відвідуючи лікарню в місцевості
Кастільйоне, що на півночі Італії, блаженний Іван Павло ІІ сказав:
«Хвора
людина, не зважаючи на свою прикру ситуацію, отримує від зустрічі з Христом світло
і наснагу, що є немов цілющим бальзамом для душі. Віра нас навчає, що Син Божий, воплотившись
і піддавшись законові страждання аж до смерті на хресті, поділив наші людські умови
і бажав запевнити, що у нашому щоденному житті все має свій сенс, навіть страждання.
Своїм воскресінням Ісус Христос відкрив нам двері надії, щоб випробування ніколи нас
не пригноблювало, а зможемо це осягнути тоді, коли будемо з довір’ям вдивлятись у
милосердне Христове обличчя.
Дорогі брати й сестри! – звернувся до хворих Іван
Павло ІІ. – В будь-якій ситуації поводьтесь відважно, послідовно, витривало і з великою
вірою. Навчіться від святих вірити в Бога і в Його Провидіння, яке ніколи не розчаровує
нашої надії. Святі також навчають нас завжди звертатись до Ангелів-Охоронців, зокрема
під час випробувань. Звертайтесь до них з довір’ям і постійністю».