Через молитву за спасіння ближніх виражається безмірне Боже милосердя. На загальній аудієнції з Папою Венедиктом XVI 18 травня 2011

Про старозавітного патріарха Авраама, як учителя віри й молитви розповів Папа Венедикт XVI у своєму черговому повчанні, присвяченому молитві, промовляючи до кількох десятків тисяч прочан, які у середу, 18 травня 2011 р., зібралися на площі Святого Петра у Ватикані на щотижневу загальну аудієнцію. Продовжуючи цикл катехиз про молитву, Святіший Отець зазначив, що тепер прийшов час познайомитися з деякими ключовими постатями зі Святого Письма, першим з яких є саме Авраам, якого святий Павло називає «батьком усіх віруючих». «Я б хотів заохотити вас скористатися з шляху, яким ми пройдемо під час найближчих катехиз, для того, щоб навчитися краще пізвати Біблію, яку, сподіваюся, ви маєте у своїх домівках, та протягом тижня знаходити час її читати та роздумувати над нею, щоб пізнавати чудесну історію стосунків між Богом та людьми, між Богом, Який промовляє до нас, і людиною, яка відповідає, яка молиться», – додав Венедикт XVI.

Першим уривком, який Папа запропонував для роздумів є події, що трапилися із Содомом та Гоморою. У Святому Письмі читаємо, що зло їх мешканців настільки помножилося, що стало необхідним Боже втручання. І ось, отримавши об’явлення про Божий намір знищити міста, Авраам заступається за них. Господь ділиться з ним, оскільки обрав його на те, щоб він став великим народом, через який до всього світу прийде спасіння.

І ось Авраам, усвідомлюючи проблему в усій її складності, запитує Бога: «Чи разом з неправедними покараєш праведного?», – просячи помилувати місто, якщо у ньому знайдеться п’ятдесят праведників. Папа звернув увагу на те, що він просить не лише про врятування праведних, але, з огляду на них – цілого міста. «Так вчиняючи, – сказав Святіший Отець, – він пропонує нову ідею справедливості: не такої, яка обмежується каранням винних, як це роблять люди, але іншої, божественної справедливості, яка шукає добра та творить його через прощення, яке перемінює грішника, його навертає та спасає». Таке прохання ґрунтується на впевненості у тому, що Господь є Милосердним.

Знищення Содому, зазначив Святіший Отець, повинно було зупинити зло, що було у місті, але Авраам знав, що Бог має інші способи та засоби, щоб зупинити поширення зла. Спіраль зла може розірвати прощення. «І коли Господь погоджується простити місто, якщо знайде там п’ятдесят праведників, його [Авраама] молитва заступництва починає сходити до глибин Божого милосердя», – сказав Папа, додаючи, що, таким чином, місто могло б бути врятоване, якби у ньому знайдено лише десять праведних. «Такою є могутність молитви, – вів далі Венедикт XVI. – Тому що через заступництво, молитву до Бога за спасіння інших, показується та виражається прагнення того самого спасіння, яке Бог завжди має щодо грішної людини. У дійсності, зло не може бути прийняте та повинно бути окреслене та знищене… Але Господь не бажає смерті злого, а лише – щоб він навернувся і жив». Таким чином, Авраам став голосом Божого милосердя.

Десять людей – це невелика групка у мірках великого міста, але й цього достатньо для спасіння. Та і їх не знайшлося в Содомі та Гоморі, і вони були знищені, а потреба того, як не дивно, засвідчена саме в заступній молитві Авраама. «Тому що саме ця молитва, – пояснив Святіший Отець, – показала спасенну Божу волю: Господь був готовий простити, прагнув це зробити, але міста були замкнені у всеохоплюючому та паралізуючому злі, не маючи навіть кількох праведників, з яких можна було почати переміну зла в добро… Бути спасенними означає не просто втекти від кари, але звільнитися від зла, яке у нас живе. Не кара має бути викоренена, а гріх». Переміна повинна починатися з середини, тому в місті не повинно забракнути праведних. Ці слова стосуються також і нас, і в наших середовищах повинні бути паростки добра, щоб вони могли дійсно жити та вижити.

В історії вибраного народу, вів далі Папа, бачимо чергове розширення Божого милосердя. Пророк Єремія від імені Всемогутнього звіщає, що для спасіння Єрусалиму вистачить одного праведника, але й такого не знайшлося, і місто попало у руки ворогів. «Необхідно було, щоб Сам Бог став цим праведником. У цьому полягає таїнство Втілення: щоб забезпечити наявність праведника, Він Сам став людиною», – сказав Венедикт XVI, додаючи, що саме в цьому є також гарантія того, що кожна молитва буде вислухана, а тоді побажав, щоб заступництво Авраама навчило вірних відкривати серце на безмірне Боже милосердя.