Аквілея – перша мета ХХІІ апостольської подорожі Венедикта ХVІ в межах Італії

Декілька слів про старовинне муніципальне місто Аквілею, що розташоване в регіоні Фріулі-Венеція-Джулія. Тепер воно налічує трохи більше як 3 з половиною тисячі мешканців, а в давнину було четвертим за значимістю містом на Італійському півострові, а дев’ятим – в усій Римській Імперії, маючи сотні тисяч мешканців.

Аквілея була заснована римлянами 181 року до Христа і стала важливими торгівельним пунктом на шляху з Італії на Балкани та на північ. Протягом сторіч багате місто було привабливою ціллю різних племен, що приводило до жахливих руйнувань.

Християнська спільнота Аквілеї відзначилася вірністю Євангелію під час переслідувань, зміцнюючись у католицькій вірі, вона вистояла проти аріянської єресі, яка заперечувала божество Ісуса Христа. У 371 році в Аквілеї відбувся синод, який мав на меті покласти край залишкам аріянства на Заході. Це був «золотий вік» аквіленської спільноти, час розвитку богослов’я. Церковна юрисдикція Аквілеї в той час охоплювала території від сучасних Швейцарії, Баварії, Австрії аж до Угорщини. Потім на її території створено 57 дієцезій. В Аквілеї до наших днів вживають італійську мову, фріуланський діалект та словенську, хорватську, німецьку й угорську мови.