Усі Христові учні потребують навернення до покори. Проповідь Папи Венедикта XVI під
час Служби «На Господній вечері»
«Я сильно бажав спожити оцю пасху з вами перш, ніж мені страждати», – цими Христовими
словами, записаними в Євангелії від Луки, Папа Венедикт XVI розпочав проповідь під
час Служби Божої «На Господній Вечері», яку він очолив 21 квітня 2011 р. ввечері у
Папській базиліці святого Івана на Латерані. Святіший Отець зазначив, що у цих словах
бачимо прагнення Бога, Його любов до людей, до Свого створіння. «Ісус прагне нас,
чекає нас. А ми, чи насправді потребуємо Його? Чи відчуваємо внутрішню спонуку зустрітися
з ним? (…) Чи може залишаємося байдужими, розсіяними, наповнені чимось іншим?» – запитував
Венедикт XVI.
Під час останньої вечері з учнями, пригадав Папа, Ісус ще раз
наголосив на основних моментах Доброї Новини, але, передовсім, – молився. І слова
установлення Євхаристії є молитвою, подякою і благословенням, які завжди йдуть поруч.
«Властивим і остаточним завданням євхаристійної переміни є наша переміна у єдності
з Христом», – сказав Венедикт XVI.
Під час так званої Архиєрейської молитви
Ісус чотири рази молився за єдність, не тільки присутніх учнів, але усіх, хто увірує
в Нього. «Він молиться, щоб усі були одно “як Ти, Отче, в мені, а я в Тобі… щоб світ
увірував”. Єдність між християнами можлива тільки тоді, коли християни глибоко з’єднані
з Ним, з Христом», – сказав Святіший Отець, додаючи, що це полягає у вірі в Ісуса
та любові до Нього. Таїнством цієї єдності з Ісусом є Пресвята Євхаристія. І не лише
особистої єдності з Богом, але видимої єдності між усіма, адже її відправляємо разом,
поминаючи також Папу і єпископа, що не є просто зовнішнім додатком, але «необхідним
вираженням євхаристійної дійсності».
Святий Лука передав нам слова Ісуса: «О
Симоне, Симоне! Ось Сатана наставав, щоб просіяти вас, як пшеницю, та я молився за
тебе, щоб віра твоя не послабла, а ти колись, навернувшись, утверджуй своїх братів».
«Сьогодні з болем зауважуємо, що Сатані дозволено видимо пересіювати учнів перед цілим
світом», – сказав Венедикт XVI, додаючи, що також знаємо, що Ісус молиться за віру
Петра та його наступників. Всі люди також потребують навернення, і на прикладі святого
Петра бачимо, що йдеться про покору, яка полягає в тому, «щоб прийняти Бога та Ісуса
такими, якими Вони є, а не такими, якими ми б хотіли, щоб Вони були». Ми не хочемо
погоджуватися з тим, що Христос пов’язав Себе з недоліками Своєї Церкви та Своїх служителів,
не хочемо погодитися з тим, що Він не має влади у цьому світі. Хочемо сховатися, коли
приналежність до Нього нам дорого обходиться чи стає небезпечною. «Усі ми потребуємо
покори такого учня, який слідує за волею Учителя», – наголосив Папа, додаючи, що навернувшись,
Петро покликаний утверджувати братів, і зовсім невипадково, що це доручення він отримав
під час Тайної Вечері. «Дорогі друзі, – сказав Венедикт XVI, – для Папи є великою
розрадою знати, що під час кожного Євхаристійного богослужіння всі моляться за нього…
Лише завдяки молитві Господа і Церкви він може встояти на висоті свого завдання утверджувати
братів – пасти Ісусове стадо та бути гарантом єдності».