Святі Тайни – знак єдності між сотворенням та відкупленням. Проповідь Папи Венедикта XVI під час Служби Божої з чином освячення Мира

«У Святих Тайнах Господь доторкається нас через елементи створіння, стає видимою єдність між сотворенням та відкупленням», – на це звернув увагу Папа Венедикт XVI під час проповіді, виголошеної на Службі Божій з посвяченням мира, коли благословляться священні олії, що вживаються для помазання катехуменів і хворих, при Миропомазанні та уділенні свячень.

Три олії, які посвячують під час цієї літургії, за словами Папи, є вираженням суті християнського життя. «Олива катехуменів», якою помазують кандидатів до Хрищення, пригадує нам, що не лише людина шукає Бога, але Він Сам шукає її, виходить їй назустріч. Олія для помазання хворих вказує на перше завдання, яке Ісус доручив Церкві, вперше посилаючи учнів на проповідь. «Він послав їх звіщати Боже Царство та зціляти недужих», – читаємо в Євангелії. «Звіщення Божого Царства, – зазначив Святіший Отець, – повинно, насамперед, викликати зцілення пораненого людського серця». Але, крім цього, частиною місії Церкви є також і фізичне зцілення, тож Свята Тайна Оливопомазаня є сакраментальним вираженням цієї місії, а приклад її здійснення показали численні святі та подвижники, які в усі епохи дбали про недужих та немічних. Найблагороднішою з священних олій є миро, що застосовується під час Миропомазання та свячень. Воно є символом посвячення Богові, з якого випливає обов’язок кожного християнина «вчиняти видимим світові живого Бога, свідчачи про Нього та ведучи до Нього».

«І не зважаючи на сором з приводу наших помилок, ми не повинні забувати, що також і сьогодні існують світлі приклади віри, що також сьогодні існують люди, які через свою віру та любов додають світові надії», – сказав Венедикт XVI, згадуючи майбутню беатифікацію Івана Павла ІІ, а наприкінці звернувся до священиків: «З великою вдячністю за покликання та з смиренням задля наших недоліків, відновімо тепер наше “так” Господньому покликанню: Так, хочу цілковито поєднатися з Господом Ісусом, зрікшись себе самого, спонукуваний Христовою любов’ю».