Постать Пресвятої Богородиці у символах богослужень Марійських празників візантійського літургічного року. Докторська дисертація Сестри Служебниці Луїзи Цюпи

Сестра Луїза Цюпа, Служебниця Непорочної Діви Марії, директор Катехитично-педагогічного інституту Українського католицького університету, 12 квітня 2011 року, успішно захистила докторську дисертацію на факультеті Східних богословських наук Папського Східного Інституту в Римі. Ця подія є особливо радісною для Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії, адже це перша в історії Згромадження Сестра, яка здобула ступінь доктора Папського Східного Інституту в Римі. Сестра Луїза Цюпа, СНДМ, народилась і виросла в українській родині в Бразилії, але коло 20-ти років свого життя віддала служінню в Україні, зокрема, в катехитично-педагогічній місії, очолюючи катехитичні Комісії УГКЦ, а також вона є серед засновників Катехитично-педагогічного інституту УКУ.

Сестра Луїза Цюпа, СНДМ, розповідає про ціль, застосування в катехизації та значення для неї особисто, як Служебниці Непорочної Діви Марії, її дисертації, тема якої «Постать Пресвятої Богородиці у символах богослужень утрені та вечірні Марійських празників візантійського літургічного року»:

«Ціллю, чи завданням моєї докторської дисертації було вивчити постать Пресвятої Богородиці в символах – чому так багато було символів, щоб говорити про Пресвяту Богородицю в наших літургійних текстах, в наших відправах вечірні й утрені в Марійські святах. Чомусь Церква їх вживає, чомусь Отці Церкви промовляли саме символами про найвищі правди – про Бога, про Церкву, про Богородицю. І в цій праці я відкрила понад 80 символів, які говорять про Богородицю. І це лише зосереджено у відправах вечірні й утрені Марійських празників, бо вже це є достатньо широкою темою.
Основою для мене, перш за все, було джерело наших літургійних текстів, а саме «Почаївська Мінея» 1761 року тому, що це є «Мінея», яка є в основі Василіянського Молитвослова. І коли ми сьогодні завдяки праці ОО. Василіян, їхньої комісії літургійної, яка працювала, дуже багато зусиль вклала для того, щоб ми бодай мали частину текстів перекладів на українську мову, яку би ми могли молитися, розуміти, бо не секрет, що сьогодні багато вже і не дуже розуміють старослов’янську мову, однак, вона є дуже цінна мова для нас, і церковна мова, і її вартує ніколи не забувати, а, навпаки, досліджувати і користуватися, і молитися нею, бо коли ми перекладаємо, тяжко навіть знайти відповідне слово, щоб воно передало ту глибину, що має саме церковнослов’янська мова.
Працюючи над тими текстами, я збагнула, який є скарб, величезний скарб, прекрасний, чудесний, нашої літургійної спадщини. І це для мене був особистий такий досвід – торкнутися текстів літургійних, віднайти відповідні тексти, що маємо в перекладі на італійську мову та іншими мовами, але, все ж таки, вживаючи оригінал, тобто Почаївську «Мінею», як основу моєї праці.
Як може бути вона застосована в катехизації?
Отже, перш усього, катехизація має пояснити, має привести людину в будь-якому віці до храму, і щоб вона зрозуміла, що таке храм, чому в тому храмі Пресвята Богородиця займає те, чи інше місце, чому Вона є на царських воротах, чи дверях, як Благовіщення, чому є ікона Успіння, коли входимо в храм вірних. Отже, все це має велике значення. Чому священик, коли йде служити Літургію, молиться перед іконами Христа Спасителя і Пресвятої Богородиці і просить, щоб Вона відкрила двері милосердя, щоб він міг увійти в це святилище, яке представляє небо на землі. Отже, Пресвята Богородиця є тісно пов’язана, бере активну участь в історії спасіння, і Вона є невід’ємна особа в історії спасіння.
А катехизація має провадити людину до глибокого пізнання Христа Ісуса, Спасителя Господа нашого. І хто, як не Пресвята Богородиця, яка першою прийняла Його, прийняла Боже Слово, втілила Його, нам Його дала, дала людству, дає нам сьогодні через кожну Божественну Літургію, через Боже слово.
Отже, катехизація має подати до пізнання, і не тільки пізнання, але через Богородицю ми зближуємось до Христа, пізнаємо Христа, а вона є нашою Матір’ю, нашою Провідницею. І тому застосування цієї праці, це є велике застосування в нашій літургійній катехизі, в катехизі літургійного року. Літургійний рік для нас є тою церковною Божою педагогікою у вихованні у вірі, тому що через літургійний рік ми наново переживаємо кожного року це таїнство спасіння, яке раз і назавжди Христос вчинив ради нашого спасіння. Отже, і тут Пресвята Богородиця є завжди. Тому думаю, що застосування є велике.
І теж для мене особисто, як Сестри Служебниці Непорочної Діви Марії, Марійська духовність є, була, і має завжди бути таким великим стержнем у нашому Згромадженні. Ми є Служебниці Марії і тому ще є один такий важливий момент, щоб ми, як Сестри Служебниці, теж глибше могли пізнавати цю нашу Марійську духовність, пізнавати Ту, Яка є Провідницею нашою, є нашою Матір’ю, є нашим взором».

Серед численних присутніх під час захисту дисертації слід відзначити Владику Софрона Мудрого, ЧСВВ, вислуженого єпарха Івано-Франківського, Владику Діонісія Ляховича, ЧСВВ, Апостольського Візитатора для українців греко-католиків в Італії та Іспанії, о. Василія Ковбича, Протоархимандрита Василіянського Чину, с. Дженес Солюк, Головну Настоятельку Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії, та членів Генеральної Управи Згромадження.