Папа Венедикт XVI про завдання, що стоять перед світом католицької освіти

Християнський вихователь повинен бути вираженням любові та свідком істини. На це звернув увагу Папа Венедикт XVI, приймаючи в понеділок, 7 лютого 2011 р., учасників Пленарної зустрічі Конгрегації в справах католицької освіти. Святіший Отець наголосив на невідкладному завданні Церкви відповісти на виклики виховання, як у семінаріях, так і в католицьких навчальних закладах, звертаючи увагу на те, що в наш час, позначений релятивізмом, потрібно з «відважною та творчою вірністю» звіщати істину.

Венедикт XVI зазначив, що виховувати – це акт любові, який вимагає відповідальності, посвячення та послідовності. Це завдання, за його словами, стає дедалі важчим, зокрема, в культурі, яка, пронизана релятивізмом, заперечує існування істини, про неї навіть небезпечно говорити, що, в свою чергу, підважує цінності, які лежать в основі особистого та спільнотного існування. Тому Святіший Отець похвалив працю виховних інституцій, які керуються християнським баченням людини та дійсності.

Окрему увагу Папа звернув на важливість формування майбутніх священиків в семінаріях. Він побажав, щоб цей період став «цінним етапом в житті кандидата до священства, під час якого він досвідчує, що означає бути учнем Ісуса». Важливу роль у цьому процесі відіграє спільнотний вимір життя семінаристів, який приготовляє їх до священичого братерства.

Далі Венедикт XVI скерував свою думку до богословів, закликаючи до встановлення дедалі тіснішого зв’язку між теологією та біблійними студіями. Він також пригадав, що богослов не повинен забувати про те, що він не лише говорить про Бога, але також – говорить з Богом. «Тому, – наголосив Святіший Отець, – необхідно, щоб теологія була тісно поєднана з особистою та спільнотною молитвою, особливо – літургійною. Богослов’я є наукою віри, а молитва живить віру».

Посилаючись на блаженного Джона Ньюмена, Папа звернув увагу на зв’язок між богослов’ям та іншими науками, які разом творять «коло знання». Лише Бог може огорнути цілісність дійсності, і тому, виключити Бога означає розбити це «коло знання». «В цьому контексті, – зауважив Венедикт XVI, –через свою добре окреслену ідентичність та відкритість на “цілісність” людського буття католицькі університети, можуть здійснити цінну справу для поширення єдності знання, спрямовуючи студентів та викладачів до Світла світу, “світла, яке просвітлює кожну людину”».

Говорячи про великі завдання, що стоять перед вихованням, Святіший Отець також відзначив роль навчання релігії в школах, як окремої дисципліни, що має вплив не лише на цілісний розвиток учня, але на пізнання ближнього, зростання взаєморозуміння та взаємопошани. Важливе місце в цьому процесі займає християнський вихователь, який через послідовність життя та відданість справі повинен стати вираженням любові та свідком істини.

На завершення Папа поділився своїми думками про роль Інтернету в формуванні семінаристів. Документ, присвячений цій темі, саме тепер опрацьовує Конгрегація католицької освіти. Святіший Отець зазначив, що мережа, даючи можливість долати відстані, представляє великі можливості для Церкви та її місії, однак, її застосування завжди повинно бути розумним та розсудливим.