Дякуймо Богові за дар Його Сина. Остання проповідь Святішого Отця Венедикта XVI у 2010 р.

«Вічний Бог увійшов та завжди перебуває в людському часі. Він увійшов до нього і в ньому залишається в особі Ісуса, який є Спасителем світу», – на це звернув увагу Папа Венедикт XVI в проповіді під час останнього у 2010 році богослуження – вечірні з нагоди урочистості Пресвятої Богородиці Марії та подячної молитви «Тебе, Боже, хвалимо» з нагоди закінчення року.

Завершуючи рік, сповнений різними подіями, Святіший Отець заохотив вірних, насамперед, дякувати Господеві за кожну отриману благодать, а найперше – за дар приходу Його Сина. Відвічний Бог, вів далі Папа, увіходить в час, починаючи від сотворення, і від початків його оновлює, але лише з приходом Христа та довершенням діла відкуплення настала повнота часів. «Наш людський час, – зазначив Венедикт XVI, – наповнений нещастями, стражданнями, драмами різного роду, починаючи від тих, які спровоковані людською злобою, до тих, які є наслідком злощасних природних випадків, але він включає, причому – остаточно та не знищимо – радісну та визвольну новизну Христа Спасителя».

Папа закликав вірних з надією дивитися в майбутнє, покладаючи своє уповання на Господа. Тією ж, Яка дарує світові Надію – Христа, є завжди Пресвята Богородиця. «Її обійми, а ще більше – серце, як тоді пастирям та мудрецям, так і сьогодні продовжують подавати світові Ісуса, Її Сина та нашого Спасителя. У ньому вся наша надія, бо від Нього кожній людині прийшли мир та спасіння», – сказав на завершення Венедикт XVI.