Закінчилася кампанія "Zero Poverty" європейського "Карітасу"

У наших передачах ми інформували про те, що Центральні органи Європейського Союзу оголосили 2010 рік «Роком боротьби з бідністю і з суспільним відкиненням». З цієї нагоди католицька доброчинна організація «Карітас Європа» розпочала кампанію «Zero Poverty» (Нульова бідність), яка була представлена 27 січня 2010 р. у стінах Європарламенту у Брюсселі. Згадана програма була задумана як громадянська ініціатива широкої дії, спрямована на те, щоб спонукати євродепутатів, політиків національного, регіонального та місцевого рівня докладати зусилля для викорінення дитячої бідності та забезпечення кожної людини мінімальним рівнем соціального захисту, збільшити надання соціальних та медичних послуг, забезпечити усіх гідною працею.

8 грудня 2010 р. у Брюсселі відбувся круглий стіл з нагоди завершення кампанії «Zero Poverty». Про підсумки її проведення та про актуальний стан боротьби з бідністю в Європі кореспондент Ватиканського Радіо Роберта Джізотті запитала в о. Лівіо Корацци, представника «Карітасу Італії».

Священик зазначив, що результати кампанії можна назвати позитивними, оскільки вперше всі «Карітас» Європи були об’єднані однією акцією, а це дозволило розширити горизонти надання допомоги, залучити також інші організації. Серед негативних результатів о. Лівіо назвав те, що дехто недооцінив можливості ініціативи, а численні місцеві чи державні адміністрації виявилися незацікавленими, щоб підвищити чутливість громади до цієї проблематики. Не звернули належної уваги на проблему засоби суспільної комунікації. «Однак, мушу сказати, що не зважаючи на це, думаю, що у багатьох зросла чутливість щодо того факту, що бідність є проблемою, яка заторкує усіх: не є лише проблемою когось і, як наслідок, не можна постійно перекладати на інших обов’язок з нею боротися».

В наступному запитанні журналіст Ватиканського Радіо навела офіційні статистичні дані, згідно з якими у країнах Євросоюзу майже 80 млн. мешканців вважаються бідними, це особи, що живуть на доходи, які становлять лише 60 % від середнього родинного доходу, зафіксованого в їхніх країнах. З іншого боку, не говориться про тих багатих, які отримують надзвичайно високі прибутки, часто нелегального походження. Тож чи правильно сказати, що бідність також долається через справедливу та прозору фіскальну систему та боротьбу з спробами наживатися за рахунок цілої громади?

Відповідаючи на запитання, о. Лівіо зазначив, що якщо до згаданих 80 млн. додати бідних з-поза Європейського Союзу, то можна сказати, що одну з найнаселеніших країн Європи можна було би заселити тільки бідними. І це на континенті, який, на загал, вважається серед найбагатших. Що ж можна зробити? Якщо б усі платили податки, всі діяли згідно з соціальною справедливістю, це, на думку представника італійського «Карітасу», вже б становило поворотний момент в боротьбі з бідністю. Не є секретом і те, що актуальна криза, яка найбільше заторкнула саме бідних, є спричинена банками та суб’єктами фінансового сектору. Поряд з мільйонами бідних є численні багаті, чи просто забезпечені, і якщо б усі втрутилися і хоч щось зробили, бідність вдалося б подолати. «Завершу, відзначивши, що очевидно, що “Zero Poverty” є тільки мрією, прагнути анулювати бідність – це мрія, але ми повинні вірити в це, бо лише тоді зможемо понизити, зменшити бідність, але тільки тоді, коли віритимемо!», – сказав о. Лівіо Корацца.