Будь-яке церковне служіння починається з перебування з Ісусом. Папа Венедикт XVI ввів у сан 24-ох нових кардиналів

У суботу, 20 листопада 2010 року, Вселенський Архиєрей Венедикт XVI провів Прилюдну Консисторію для введення у сан 24-ох нових кардиналів з різних країн світу, імена яких він оголосив під час загальної аудієнції у середу, 20 жовтня 2010 р.

Пригадаємо, що кардинали – це, після самого Святішого Отця, найвищі духовні особи Католицької Церкви, з рядів яких вибирається сам Папа. Кардинали – це найголовніші співробітники і дорадники Вселенського Архиєрея у керуванні Католицькою Церквою і разом з ним вони становлять найвищу духовну владу Католицької Церкви.

Серед 24-ох нових кардиналів католицької Церкви, введених сьогодні у сан, десять виконують служіння у Римській Курії, інші десять очолювали або очолюють різні місцеві Церкви в усьому світі, а ще четверо – піднесені до цієї гідності за особливі заслуги перед Церквою та самовіддане служіння.

Нововведені у сан кардинали походять з чотирьох континентів, 15 з них європейці, між якими – 10 італійців. По чотири нових кардинали походять з Африки та Америк, та один із Азії. Після Консисторії 20 листопада загальна кількість кардиналів складає 203, з яких 121 з правом участі у Конклаві, тобто виборах нового Папи.

Сьогодні вранці, в базиліці святого апостола Петра у Ватикані, відбулось урочисте проголошення імен нових кардиналів, їхнє призначення у сан кардинала-єпископа, кардинала-пресвітера чи кардинала-диякона, вручення їм булли про призначення та кардинальської червоної беретки особливої форми.

Після проголошення імен кардиналів та їхнього призначення, від імені усіх новопризначених Святішого Отця привітав кардинал Анджело Амато, Префект Конгрегації в справах святих. Пригадавши слова блаженного кардинала Ньюмена, який, отримуючи кардинальську гідність з рук Папи Лева ХІІІ, зазначав, що не має нічого з величної досконалості святих, але висловлює щирий намір та прагнення служити Церкві, заявляє про послух, відсутність особистих цілей, готовність бути виправленим та страх помилитися, кардинал Амато промовив: «Ось, Святіший Отче, наші скромні дари, як необхідна вдячність за довіру, виявлену до нас». Від імені новопризначених кардиналів він висловив готовність завжди стояти поруч зі Святішим Отцем, підтримуючи його у виконанні Апостольського служіння, вручаючи доручені завдання під опіку Пречистої Діви Марії.

Після Апостола та Євангелія, Святіший Отець звернувся із словами проповіді, серед іншого, наголосивши, що особливий зв’язок сопричастя та любові, який пов’язує нових кардиналів з Папою, «вчиняє їх особливими та цінними співробітниками високого завдання, дорученого Христом святому Петрові пасти Його вівці, щоб об’єднати народи з дбайливістю Христової любові». Венедикт XVI пригадав, що саме з цієї любові народжується Церква, покликана жити згідно з Господніми заповідями.

Посилаючись на прочитаний євангельський уривок, Святіший Отець виокремив характеристику Христового учня. Першим кроком є готовність виконати до кінця Божу волю, а далі йде шлях, на якому треба бути готовим до впокорень, страждання, а навіть і смерті. І, все-таки, людина не повинна вести якісь обрахунки, шукаючи якоїсь вигоди в служінні Богові, але просто віддатися в Його руки. Далі Венедикт XVI зазначив, що будь-яке церковне служіння починається від того, щоб «бути з Ісусом», воно є відповіддю на Боже покликання, а не плодом особистих проектів чи амбіцій. «У Церкві ніхто не є паном, але всі покликані, всі запрошені, всі охоплені та проваджені Божою благодаттю», – сказав Папа, ще раз пригадуючи новопризначеним кардиналам про те, що служіння, до якого їх покликав Бог, вимагає дедалі сильнішого бажання уподібнюватися до Христа, та закликаючи вірних молитися за них.

Після слів Вселенського Архиєрея нові кардинали склали визнання віри, вірності та послуху Вселенському Архиєреєві.

Далі Папа наклав на голову кожного із кардиналів червону кардинальську беретку, колір якої символізує готовність пролити за віру свою кров, адже це –колір мучеників, колір свідчення віри власним життям. Кожного із них Святіший Отець наділив титулом однієї з римських парафій або римським дияконством, як знаком участі у пастирському піклуванні Папи у Вічному Місті. Вони також отримали з рук Венедикта XVI буллу призначення та обмінялись із ним братерським поцілунком.

Під час урочистої консисторії прозвучали молитви за Христову Церкву, Папу, нових кардиналів, за цивільну владу, за тих, хто досі зазнає переслідувань задля віри, віддаючи Церкву під особливий покров Пресвятої Богородиці.

Відправа закінчилась благословенням Святішого Отця.