Наукові дослідження можуть стати місцем зустрічі людини з Творцем. Венедикт XVI прийняв членів Папської Академії Наук

Від 28 жовтня до 1 листопада 2010 р. у Ватикані триває Пленарна зустріч Папської Академії Наук. Її тема – «Наукова спадщина ХХ століття». В перший день праць зустрічі її учасників прийняв Папа Венедикт XVІ. У своїй промові він висловив побажання, щоб наука завжди керувалася пошуком істини та звернув увагу на те, що не слід дивитися на науку, як на панацею, а з другого боку, не слід дивитися на неї з почуттям страху.

Завданням науки, зазначив Святіший Отець, було і залишається терпеливе та, одночасно, захоплююче шукання істини щодо всесвіту, природи та людини. Цей пошук може бути успішним та зазнавати поразок. Папа наголосив на тому, що Церква шанує науковців, вдячна за їхню працю та заохочує її продовжувати, а науковці, в свою чергу, дедалі більше доцінюють необхідність відкритися на філософію, щоб відкрити підґрунтя своїх методів, згідно з теорією пізнання. «У свою чергу, – додав Венедикт XVI, – Церква переконана, що, врешті-решт, наукова діяльність черпає користь з визнання духовного виміру людини та її шукання відповідей на остаточні запитання».

«Науковці не створюють світ; вони вчаться чогось про світ та намагаються наслідувати його, йдучи за законами та поняттями, які нам виявляє природа», – сказав Папа, додаючи, що такий досвід веде до відчуття певного закону, творцем якого не є людина, допускає існування Всемогутнього розуму, відмінного від людського, який підтримує цей світ. «Це є місцем зустрічі між природничими науками та релігією, – зазначив Венедикт XVI. – З цього випливає, що наука стає місцем діалогу, зустрічі між людиною та природою, і, потенційно, між людиною та Творцем».

Святіший Отець наголосив на тому, що науковий прогрес повинен завжди здійснюватися, беручи до уваги мир та братерство, «щоб допомагати долати великі проблеми людства та спрямовувати зусилля кожного до справжнього добра людини і цілісного розвитку народів світу». На думку Венедикта XVI, науковий прогрес у ХХІ столітті можна буде окреслити позитивним, якщо науковці зуміють застосувати свої відкриття, зважаючи на те, що є добрим і справедливим.

Заснована 1603 року і реформована до сучасного стану в 1936 році Папою Пієм XI, Папська Академія Наук займається дослідженням математичних, фізичних та природничих наук та пов’язаних з ними богословських питань. Нових членів, за поданням Ради Академіків, призначає Святіший Отець. Вони обираються серед чоловіків та жінок різних віросповідань з різних кінців світу, вирішальними є наукові здобутки та моральне обличчя кандидата. Академію очолює призначений Папою Президент, якому допомагає Наукова рада та Канцлер.