У місті Палермо, яке 3 жовтня 2010 року святково прийняло пастирський візит Вселенського
Архиєрея Венедикта ХVІ, як і в усій Італії, зустрінемо численних заробітчан з України,
але говорячи про це місто, варто згадати, що на його передмісті є згадка з ХVІІ сторіччя
про українських козаків.
На віддалі 14 кілометрів від Палермо височить Монте-Пеллеґріно,
що в перекладі означає гора Паломника, де розташований храм святої Розалії, небесної
покровительки Палермо та всієї Сицилії.
Свята Розалія жила у ХІІ сторіччі
і походила з шляхетської родини графів Сінібалді. З ранньої молодості вона вибрала
життя на самоті, поселившись в печері на горі поблизу Палермо, щоб в молитві та покуті
посвятитись Богові. Історичні хроніки не завжди збігаються щодо дати її смерті – 1160,
1165 чи навіть 1166 – але всі подають день її переходу до вічності – 4 вересня. Свята
Розалія вславилась численними чудами, зокрема за посередництвом молитов до цієї святої
1624 року від міста Палермо відступила епідемія чуми. А 1630 року вона була канонізована.
Історія
свідчить, що святу Розалію вшановували також і українські козаки. 1627 року козакам
під проводом Марка Якимовського вдалось втекти з турецької неволі і визволити з галери
понад 200 в’язнів-християн. Українські козаки причалили до берегів Сицилії на трирівневому
судні. Вони завдячували свій порятунок святій Розалії і добровільно залишились працювати
в Сицилії. Частину своїх прибутків вони віддали на спорудження храму на її честь.
Про це пригадують дві мармурові таблиці, одна латинською, а друга італійською мовами,
прикріплені у притворі церкви.