Віра робить можливим те, що по-людськи здається неможливим. Проповідь Святішого Отця під час Святої Літургії у Палермо 3 жовтня 2010 р.

У неділю, 3 жовтня 2010 р., Вселенський Архиєрей Венедикт ХVІ очолив Службу Божу на площі, що простягається на морському побережжі сицилійського міста Палермо. На початку проповіді Папа привітав усіх присутніх на Святій Літургії та виявив свою радість з приводу тієї спільної молитви, зазначивши, що ці його душпастирські відвідини Сицилії відбуваються, як з нагоди важливого регіонального церковного з’їзду молоді та родин, так і щоб розділити з місцевим населенням радості та надії, труди та зобов’язання, мрії та бажання. Святіший Отець пригадав, що коли давні греки причалювали до берегів тієї місцевості, то називали її «Панормо», тобто «увесь порт», чим хотіли вказати на безпеку, мир та спокій. Святіший Отець побажав, щоб це місто, черпаючи натхнення з найавтентичніших цінностей своєї історії та своєї традиції, завжди вміло здійснити для своїх мешканців, як також для усієї країни, добрі побажання спокою і миру, які коротко вміщені у його назві.

«Я знаю, що у Палермо, як також в усій Сицилії, не бракує труднощів, проблем та турбот: зокрема, маю на думці тих, які живуть в конкретних умовах нестабільності, з причини браку праці, невпевненості у майбутньому, фізичних та моральних терпінь та, як пригадав Архиєпископ, з причин організованої злочинності. Сьогодні я між вами, щоб засвідчити мою близькість і мою пам’ять у молитві. Я тут, щоб дати вам сильне підбадьорення не боятись явно свідчити людські та християнські цінності, які так глибоко вкорінені у вірі та історії цього регіону та його населення», – мовив Вселенський Архиєрей.

Далі він наголосив, що усі літургійні тексти цієї неділі, які читались у римо-католицьких храмах, говорять про віру, яка є основою усього християнського життя. Спаситель навчав своїх учнів зростати у вірі, завжди сильніше вірити і ввірятися Йому, щоб будувати своє життя на скелі, а не на піску. Саме тому й апостоли просили в Ісуса Христа, щоб Він додав їм віри (див. Лк. 17, 6). За словами Папи, це гарне прохання є проханням фундаментальним: апостоли не просять ні матеріальних дібр, ні привілеїв, але просять ласки віри, яка скеровує та освітлює усе життя людини, просять ласки визнавати Бога і бути здатними увійти з Ним у тісних духовний зв’язок, отримуючи від Нього Його щедрі дари, такі як сміливість, любов та надію.

Перш, ніж безпосередньо відповісти на їхнє прохання, Ісус вдається до парадоксальної картини, щоб у такий спосіб виявити надзвичайну силу віри. Так, як важіль підіймає вагу, значно важчу від нього самого, так і віра, крихта віри, має силу здійснити великі, надзвичайні речі, як наприклад, викорчувати дерево та пересадити його у море. Святіший Отець наголосив, що віра робить можливим те, що по-людськи здається неможливим, наводячи у приклад пророка Авакума, цитуючи та коментуючи уривок із написаної ним книги: «Ось воно бундючне, воно нещире - його серце; а праведний з віри своєї буде жити» (Ав. 2, 4). Далі Єпископ Риму пригадав, що продовж минулих століть Церква у Палермо була збагачена та натхнена сильною вірою, яка найбільше проявилась у житті святих, таких як Розалія, яку дуже почитають сицилійці, та Агата і Лучія.


Продовжуючи проповідь, Папа Венедикт ХVІ звернув увагу зібраних на тему другої частину прочитаного під час Служби Божої євангельського уривку, а саме на покору, яка дуже тісно пов’язана із вірою. Спаситель запрошує нас бути покірними і ставить у приклад одного слугу, який працював на полі. Коли той слуга повернувся додому, господар його просить і далі працювати, прислуговуючи йому. Слуга був змушений слухати свого пана, який мав право на таку поведінку, і господар не почував себе чимось зобов’язаний своєму слузі за те, що він виконав його накази. Спаситель запрошує нас до подібної поведінки стосовно до Господа Бога: «Отак і ви, як зробите все, що звелено вам, кажіть: Ми слуги непотрібні, виконали те, що повинні були зробити». «Ми не є кредиторами у стосунку до Нього, але – завжди боржниками, бо ми зобов’язані Йому усім, бо ж усе є Його даром, – сказав Вселенський Архиєрей, даючи, що мусимо щодня приймати Його волю. – Дорогі друзі, якщо кожного дня чинитимемо Його волю, покірно, нічого від Нього не претендуючи, сам Ісус буде нам служити, допомагати, підбадьорювати, давати нам сили та спокій».

Звертаючись до мешканців міста Палермо та усієї Сицилії, Папа Венедикт ХVІ вказав на те, що їхній острів є одним із перших регіонів Італії, який прийняв апостольську віру та її помножував, і де численні чоловіки та жінки прожили своє життя у святості, заохочуючи усіх не боятись своїм життям давати свідчення християнської віри. Саме та віра даватиме нам Божу силу, щоб бути сміливими та довірливими Христовим словам, таким чином йдучи до остаточної мети.