Які думки приносить празник Різдва Пресвятої Богородиці? Інтерв’ю з о. Сальваторе Перрелла, відомим італійським професором і знавцем Маріології

З нагоди празника Різдва Пресвятої Богородиці, яке за григоріанським календарем Церква святкувала 8 вересня, а за юліянським святкує 21 вересня, Ізабелла Піро, кореспондент Радіо Ватикану, звернулась до Отця Сальваторе Перрелла, Ордену Слуг Марії, доцента догматичного богослов’я та Маріології, тобто вчення про Пресвяту Богородицю Папського теологічного інституту «Маріанум» у Римі, професора багатьох Папських університетів в Римі, автора численних книг про Пресвяту Богородицю, віце-президента Італійської Маріологічної асоціації.

Він, перш усього, розповів про історію цього празника, що не має біблійного походження, але історично-богословське. Церква не святкує дня народження Святих Божих, бо їхній день народження для неба – це день переходу до вічності. Крім відзначення Різдва Христового, виняток зроблено тільки для Святого Івана Христителя і Пресвятої Богородиці. Головним джерелом вісток про життя Пречистої Діви є апокрифічна книга написана коло 170-180 років, що зветься Протоєвангеліє Якова. У Східних Церквах празник Різдва Пресвятої Богородиці належить до старовинних Богородичних празників, у VІІ сторіччі він поширився на Рим, а звідси після ХІІ сторіччя – на всю західну латинську Церкву.

«Яку думку приносить нам цей празник?» – поставила запитання кореспондент Радіо Ватикану, на що о. Сальваторе Перрелла відповів, що кожне народження приносить радість, світло і надію. Кожне народження – це Божа слава. Кожне народження каже «так» Богові. Кожне народження утверджує людську гідність. Якщо це справедливо для кожного людського народження, то тим більше празник Різдва Пресвятої Богородиці є празником усієї Церкви, бо ж Пречиста Діва Марія, що є Матір’ю Ісуса Христа, є Матір’ю Церкви. В Її Різдві вже бачимо зірницю приходу Того, Хто буде сонцем Правди – Ісуса Христа.

Чого навчає сучасну жінку празник Різдва Пресвятої Богородиці?
Коли реально дивитись на теперішнє життя, то бачимо жінки хочуть бути власницями власного тіла і себе самих. А Різдво Богородиці навчає, що кожна дитина народжується з проекту та співвідповідальності, які однаковою мірою поділяють жінка і чоловік, які люблять одне одного, не забуваючи, що кожне народження включено у Божий проект – у спасенний Божий задум.

Отже, Різдво Богородиці є приводом до того, щоб прийняти свою повну відповідальність за свою дитину, народжену чи ще ненароджену. Це зобов’язуюче свято, бо примушує нас призадуматись над значенням народження, над сенсом життя. Святкуючи празник Різдва Пресвятої Богородиці, пригадаймо собі також і те, що і ми народились з Божого і людського проекту, і повинні спрямувати до Бога наше існування, тобто відродитись у Бозі, кожного дня, навіть і у труднощах, повторюючи так, як Пресвята Богородиця: «Нехай мені станеться по Твоєму слову».