Жити Пресвятою Євхаристією - це бути близьким до проблем ближніх. Із зустрічі Папи Венедикта XVI зі священиками

Сьогодні пропонуємо вашій увазі черговий уривок з розмови Папи Венедикта XVI із священиками світу, що відбулася 10 червня 2010 р. під час нічних чувань на площі Святого Петра у Ватикані, що приходили з нагоди завершення Року Священства. Вселенський Архиєрей відповів на 5 запитань, по одному з кожного континенту. Серед 15 тисяч священиків з усього світу був о. Ацуші Ямашіта з Японії.

 
Представник Азії, звертаючись до Святішого Отця, пов’язав своє запитання з тим фактом, що на цей особливий рік Венедикт XVI запропонував священикам приклад святого Жана Марії Віяннея, Пароха з Арсу, а він «центр свого існування та служіння бачив у Пресвятій Євхаристії, особистому та сакраментальному покаянні та любові до богослужби, яку старанно виконував». Він був дуже бідним, але найцінніше віддавав на богопочитання. Отець Ацуші запитував Папу, як жити цими фундаментальними вимірами священицького буття, «не впадаючи у клерикалізм або у відчуження від дійсності, чого нам не дозволяє сьогоднішній світ».

Отож, як зазначив Венедикт XVI, запитання стосується того, як переживати центральну роль Пресвятої Євхаристії, не загубившись у чисто богослужбовому житті, забуваючи про щоденне життя інших людей. «Знаємо, –сказав він, – що клерикалізм є спокусою для священиків в усіх часах, також і сьогодні, а тому слід віднайти справжній спосіб жити Євхаристією, що не означає закритість щодо світу, а навпаки – відкритість на потреби світу». Папа пригадав, що у Пресвятій Євхаристії здійснюється велика тайна Бога, Який виходить поза Себе, залишає, так би мовити, Свою славу, і сходить до того, щоб бути одним із нас, сходить до смерті на хресті. Тому, Пресвяту Євхаристію слід сприймати як можливість ступити на цю Божу дорогу, стати учасником цієї жертви, єднаючись з Христом. «Саме так ми повинні завжди служити, жити та роздумувати над Пресвятою Євхаристією, як школою визволення від свого “я”: увійти до одного хліба, який є хлібом для всіх, який об’єднує нас в одному Христовому Тілі». Саме так слід розуміти Євхаристію, що є цілком протилежним від клерикалізму, від замкненості у собі самих.

Як приклад Венедикт XVI навів постать блаженної Матері Терези з Калькутти. Вона виявила любов, яка залишає себе саму, відкидає будь-який спосіб клерикалізму, ворожості до світу, йдучи до найвідкиненіших, бідних, людей на порозі смерті. «Але Мати Тереза, що дала нам цей приклад, спільнота, яка йде її слідами, вказувала як на першу умову свого заснування на присутність кивота, – зазначив Святіший Отець. – Без присутності любові Бога, який віддає Себе, не було б можливим здійснювати цей апостолят, не було б можливим таке відречення від себе самих». Тому, зазначив Венедикт XVI, саме в цьому значенні жити Пресвятою Євхаристією є школою життя і найнадійнішою захороною від будь-якої спокуси клерикалізму.