2010-06-29 09:05:22

Папа Венедикт XVI про стосунок між теологією, вірою та доктриною Церкви


У четвер, 10 червня 2010 р., на площі Святого Петра у Ватикані відбулися чування з нагоди завершення Року Священства, які очолив Папа Венедикт XVI, і в яких взяли участь коло 15 тисяч священиків з усього світу. Під час цієї зустрічі Святіший Отець, зокрема, відповів на запитання священиків, по одному з кожного континенту. Одним із них був о. Матіяс Аґнеро з Кот-Д’Івуару, який представляв Африканський континент.

 
Звертаючись до Вселенського Архиєрея як до богослова, священик звернув увагу на ситуацію, в якій, на його думку, виникає розрив між богослов’ям та доктриною, а ще більше - між богослов’ям та духовністю. «Відчувається потреба в тому, – зазначив він, – щоб навчання було не лише “академічним”, але також живило духовність». Іноді, здається, теологія, у якій втрачається центральне місце Ісуса Христа у дослідженнях, починає нав’язувати суб’єктивні думки, пропонуючи також і некатолицьке мислення. «Як не дезорієнтуватися в нашому житті та в нашому служінні?» – запитував о. Матіяс Венедикта XVI.

Відповідаючи на запитання, Святіший Отець зазначив, що це дійсно серйозна та болюча проблема. «Дійсно існує така теологія, яка хоче бути, насамперед, академічною, виглядати науковою, і забуває про життєву дійсність, про присутність Бога, Його присутність між нами, про те що Він промовляє до нас сьогодні, не лише в минулому», – зазначив Папа, додаючи, що ще святий Бонавентура вказував на те, що існує така форма богослов’я, яка походить з нахабності розуму, що хоче над всім панувати і вчиняє з Бога просто предмет досліджень, забуваючи про те, що Він є тим, хто промовляє та провадить нас. Однак, вів далі Венедикт XVI, існує теологія, яка керується любов’ю до Бога і прагне більше дізнатися про того, кого любить. «І ця, – наголосив він, – є справжньою теологією, яка походить з любові Бога, Христа, і бажає увійти дедалі глибше у спільність з Христом».

Серед спокус сучасності Папа назвав «модерне бачення світу», згідно з яким усе є таким, як колись, що виключає новизну Євангельської благовісті, виключає втручання Бога у світ.

Святіший Отець звернувся зі словами заохочення та подяки до богословів, які у різних кінцях світу дійсно живуть Божим словом, черпають думки із роздумування над ним, живуть вірою Церкви і докладають зусилля для того, щоб віра була присутньою в сьогоденні. Він закликав усіх теологів не боятися «привида науковості». На думку Папи, який від 1946 року займається богослов’ям та був свідком різних течій та спрямувань, «слід мати відвагу протистояти примарній науковості, не піддаватися усім гіпотезам часу, але дійсно мислити, відштовхуючись від великої віри Церкви, яка присутня у всіх часах і відкриває нам доступ до істини». Також не можна вважати розум, який виключає трансцендентне, справжнім розумом, оскільки він є слабким, недостатнім. «Ми, богослови, повинні вживати великий розум, який є відкритим на Божу велич», – наголосив Венедикт XVI, зазначаючи, що слід бути відважним, долаючи позитивізм у питаннях початків буття та орієнтуватися на святих, які є справжньою більшістю у Церкві. Папа пригадав, що Господь дав нам Церкву, як живий організм, і ця велика дійсність єпископів у сопричасті з Єпископом Риму є гарантом свідчення істини.

Звертаючись до семінаристів, Святіший Отець зазначив, що богословське формування є дійсно важливим, оскільки треба добре знати Святе Письмо, розрізняти також течії нашого часу, щоб з допомогою Божого слова вірогідно на них реагувати. Але потрібно також бути критичними, оцінюючи богословів та богословські гіпотези у світлі віри. В цьому контексті Венедикт XVI порадив читати та вивчати Катехизм Католицької Церкви, опублікований Папою Іваном Павлом ІІ у якому «бачимо синтез нашої віри, і цей Катехизм дійсно є критерієм для того, щоб розрізнити, куди прямує прийнятна або неприйнятна теологія».







All the contents on this site are copyrighted ©.