Справжня участь у Пресвятій Євхаристії спонукає до милосердної любові. Папа Венедикт XVI
з нагоди відкриття Конгресу Римської дієцезії
Центральне місце Пресвятої Євхаристії та свідчення милосердної любові стали темою
промови Єпископа Риму Венедикта XVI з нагоди відкриття Конгресу Римської дієцезії,
який проводиться наприкінці душпастирського року.
Папа пояснив, що Пресвята
Євхаристія є спомином про Христові смерть та воскресіння, але не просто згадкою чогось,
що відбулося в минулому, а уприсутненням цих події, відтворюючи їх спасенну дію. Тому,
необхідно, щоб в навчальних програмах та катехизах для дітей і молоді наголошувалося
на цій дійсній присутності, щоб в літургії був ясно зрозумілим вимір цього таїнства,
яке також зміцнює зв’язок між тими, хто приналежить до Церкви. «Дуже важливо для нас,
християн, слідувати за цим новим ритмом часу, зустрічатися в неділю з Воскреслим і,
таким чином, “брати з собою” цю Його присутність, яка перемінює нас і перемінює наш
час», – сказав Венедикт XVI, пригадуючи про обов’язок брати участь у недільній Службі
Божій, додаючи, що священики повинні служити її з належним приготуванням, а вся громада
повинна наново відкрити важливість Євхаристійної Адорації, адже Пресвята Євхаристія
є саме тим, що перемінює просту групу людей у церковну спільноту.
Коли ми живимося
Євхаристійним хлібом, ми звільняємося від кайданів індивідуалізму, стаємо одним цілим,
долаючи відмінності, пов’язані з походженням чи працею, яку виконуємо, усі разом почуваємося
Божими дітьми, а тому можемо відкинути логіку світу і ступити на шлях безкорисливості
і дарування. «Милосердна любов, – вів далі Святіший Отець, – здатна породити справжню
і постійну зміну суспільства, діючи в серцях і помислах людей, і коли жити нею у істині,
вона стає головною рушійною силою справжнього розвитку кожної людини і цілого людства».
Папа
зазначив, що Рим потребує дедалі яснішого свідчення милосердної любові, а тому висловив
вдячність усім, які стараються допомагати убогим та відкинутим за борт суспільства.
Він підкреслив, що Євхаристійне богослуження, яке не провадить до зустрічі з людьми
там, де вони живуть, працюють та терплять, щоб принести їм Божу любов, не проявляє
істину, яку вміщає в собі. «В час економічної та соціальної кризи, потрібно, отже,
бути солідарними з тими, що живуть в злиднях, щоб усім запропонувати надію на краще
і гідне людини майбутнє», – сказав Венедикт XVI, додаючи, що природа любові вимагає
рішучих і невідкличних життєвих постанов. А тому закликав молодь не боятися любити
Христа у священстві та в формуванні християнських родин, які житимуть вірною, нерозривною
та відкритою на життя любов’ю.