Священиче покликання (3) Свідчення о. Людвіка Камілевського

Наприкінці минулого року, під час зустрічі зі своїми колишніми парафіянами у місті Жовкві Львівської області, римо-католицький священик отець прелат Людвік Камілевський згадував, як ще у молодому віці відчув на собі великий духовний вплив отця Івана Кузича, колишнього ректора Перемиської греко-католицької семінарії. Після каторги за Полярним колом отець Кузич був позбавлений права повернутися до Західної України. Він знайшов притулок у співбрата – римо-католицького священика у місті Полонному Хмельницької області, де допомагав латинникам. Сьогодні пропонуємо нашим слухачам чергове свідчення про покликання. Зі священиком спілкувався наш кореспондент Костянтин Чавага.
 
Після закінчення Ризької римо-католицької духовної семінарії у Латвії отець Людвік Камілевський був скерований на Львівщину, де тривалий час служив для поляків – римо-католиків, а також помагав українцям, які належали до забороненої радянською владою Греко-Католицької Церкви. Він багато приклався до відновлення римо-католицьких парафій і храмів на Львівщині, потім на Волині. Нині служить у Київсько-Житомирській дієцезії. Отець Людвік Камілевський розповів про своє покликання до священства:

На долю отця прелата Людвіка Камілевського випало також відбудувати храм св. Вацлава в місті Житомирі:

Для Радіо Ватикану, Костянтин Чавага