Апостольська подорож Вселенського Архиєрея Венедикта ХVІ на Кіпр. Свята Літургія з участю духовенства, богопосвячених осіб та членів мирянських рухів (оновлено)

5 червня, тобто 2-ий день Апостольського візиту Святішого Отця на Кіпр, завершується відправою Божественної Літургії в церкві Святого Хреста та зустріччю із священиками, богопосвяченими особами, дияконами, семінаристами, катехитами та представниками церковних рухів і братств Кіпру.

Це була перша Свята Літургія, яку Святіший Отець відправив під час свого триденного перебування на Кіпрі. З Папою, серед інших, співслужили патріархи східних католицьких Церков та єпископи латинського обряду з країн Близького Сходу, а також Державний Секретар Ватикану кардинал Тарчізіо Бертоне.

У Святій Літургії знайшла відображення багатогранність католицької громади Кіпру: вона відправлялась латинською та англійською мовами, читання Святого Письма були грецькою, англійською та латинською, а співи лунали грецькою, сирійською та арабською.

Англійською мовою Венедикта ХVІ привітав латинський патріарх Єрусалиму Фуад Туаль, юрисдикція якого простягається також і на Кіпр.

Беручи до уваги місце проведення богослуження, під час проповіді Святіший Отець говорив про значення Святого Хреста, вказуючи на те, що для багатьох є спокусою те, що ми, християни, вшановуємо засіб тортури, знак страждання та поразки. Але хоч хрест висловлює всі ці значення, однак, завдяки Тому, Який був на ньому піднесений за наше спасіння, він «представляє також остаточну перемогу Божої любові над усім злом світу».

Венедикт XVI вказав на те, що обдурений змієм праотець Адам через свій переступ втратив синівське довір’я до Бога, а з його вчинком у світ ввійшли смерть та страждання. Біблійна історія показує нам, що людина не в змозі сама себе визволити від наслідків та рабства гріха, це може зробити лише Бог. «Дерево хреста, – мовив Папа, – стало засобом нашого відкуплення… Страждання та смерть, що були наслідками гріха, стали засобом, яким гріх був подоланий». Ось чому хрест є чимось більшим і таємничішим, як це може здаватися на перший погляд. Свій потребує його, бо він не є приватним знаком набожності, не є просто відзнакою релігійної приналежності. Він говорить про надію, про любов, про перемогу не насильства над утисками, про те «що Бог підносить людей, додає сили слабким, помагає долати поділи та любов’ю перемагати ненависть».

Звертаючись до священиків, чернецтва та катехитів, Святіший Отець наголосив на тому, що благовість хреста була нам доручена для того, щоб ми могли запропонувати надію світові. Тож, коли проголошуємо розіп’ятого Христа, не звіщаємо себе самих, не пропонуємо світові власної мудрості, не говоримо про власні заслуги, але черпаємо з джерел Його мудрості, любові та спасенних заслуг.

Зважаючи на Рік Священства, Венедикт XVI звернувся із словами заохочення до священиків та семінаристів, та скерував думку до священиків і богопосвячених осіб Близького Сходу, які «в ці хвилини досвідчують особливе покликання узгоджувати своє життя з таїнством Господнього Хреста». Папа зазначив, що саме в умовах меншості, переслідувань та утисків священик та спільнота, які залишаються витривалими у свідченні Христа, є знаком надзвичайної надії, не лише для християн, але для всіх, хто живе у цьому регіоні.

Римо-католицький храм Святого Хреста входить у комплекс Отців Францисканців у Нікосії і споруджений на початку минулого сторіччя. У ньому відправляються Служби Божі різними мовами, беручи до уваги численну присутність іноземців. При парафії діє також і Соціальний центр та добродійне братство, яке опікується убогими.