2010-06-02 15:12:43

Життєвий шлях святого Томи з Аквіну - тема загальної аудієнції Папи Венедикта XVI 2 червня 2010


У середу, 2 червня 2010 р., понад 30 тис. паломників зібралися на площі Святого Петра у Ватикані, щоб під час чергової загальної аудієнції зустрітися зі Святішим Отцем Венедиктом XVI. Після кількатижневої перерви, Папа повернувся до представлення великих богословів Середньовіччя, представивши у своїй катехизі життєвий шлях святого Томи Аквінського.

Уродженець аристократичної сім’ї в місцевості Аквіно поблизу бенедиктинського абатства Монтекассіно, Тома у цьому відомому монастирі здобував свої перші знання, які пізніше поглибив в Неапольському Університеті, вивчаючи філософську думку Аристотеля. Саме в Неаполі зродилося його покликання до Чину Проповідників, відомого, як Отці Домініканці. Однак, через спротив батьків, зміг здійснити його лише після того, як осягнув повноліття.

Настоятелі скерували Тому до Парижу, щоб вивчати богослов’я під керівництвом іншого святого теолога Альберта Великого, за яким він послідував і до Кельну. «У той час, – відзначив Венедикт XVI, – культура латиномовного світу була глибоко позначена відкриттям праць Аристотеля, які досі були невідомими. Йшлося про праці про природу пізнання, природничі науки, метафізику, про душу та етику, багаті на інформацію та відчуття, які вважалися дійсними і переконливими». Одні з безкритичним ентузіазмом приймали цей величезний багаж античного знання, інші, натомість, у творах язичницького філософа вбачали загрозу християнській вірі та відкидали їх, зважаючи й на те, що вони прийшли на захід в інтерпретації арабських філософів.

Святий Тома довершив важливу працю в історії філософії та теології, глибоко вивчавши твори Аристотеля та приготувавши нові переклади латинською мовою й коментуючи їх, «відокремлюючи те, що було дійсним від того, що було сумнівним чи зовсім неприйнятним, показуючи співзвучність з даними християнського Об’явлення та широко і вміло застосовуючи аристотелівську думку в своїх богословських працях. Врешті-решт, – відзначив Папа, – Тома Аквінський показав, що між християнською вірою та розумом існує природна гармонія».

Венедикт XVI також пригадав, що Папа Урбан IV доручив святому Томі укласти літургічні тексти на празник Божого Тіла, який саме тоді був встановлений, вказуючи на те, що прекрасні гімни, якими Церква прославляє таємницю дійсної присутності Господніх Тіла та Крові у Пресвятій Євхаристії є плодом його віри та богословської мудрості.

Крім богословських лекцій в Паризькому Університеті, які з великим ентузіазмом відвідували численні студенти, Тома Аквінський також присвячував час на проповідування, а народ з радістю приходив його слухати. «Це насправді велика благодать, – сказав Венедикт XVI, – коли богослови вміють з простотою та ревністю промовляти до вірних», додаючи, що також досвід проповідування, в свою чергу, є корисним для вчених богословів.

Підсумовуючи життєвий шлях Томи з Аквіну, Святіший Отець розповів про випадок, записаний біографами святого. Розповідають, що одного разу, коли той молився, то запитував перед Розп’яттям, чи все, що він написав про таємниці віри, є правильним. Розп’ятий Ісус відповів: «Ти добре говорив про Мене, Томо. Якою має бути винагорода?» «Відповідь, яку дав святий Тома, – сказав Венедикт XVI, – є така, яку і ми, друзі та учні Ісуса, хочемо Йому постійно сказати: “Ніщо інше, як Ти, о Господи!”»







All the contents on this site are copyrighted ©.