Приклад священиків, які дарували своє життя Богові та бідним - тема загальної аудієнції Папи Венедикта XVI 28 квітня 2010

Зважаючи на Рік Священства, який добігає до завершення в Католицькій Церкві, а також в контексті запланованого на наступну неділю душпастирського візиту до Турину, своє повчання з нагоди чергової загальної аудієнції, що відбулася у середу, 28 квітня 2010 р., Святіший Отець присвятив святим священикам, які звершували своє служіння у цьому північноіталійському місті: о. Леонардо Муріальдо та о. Джузеппе Бенедетто Коттоленґо. Як зазначив Венедикт XVI, це були «святі священики, зразкові у даруванні себе Богові і у свідченні милосердної любові, якою жили у Церкві і задля Церкви на корить потребуючих ближніх».

Святий Леонардо Муріальдо був священиком у Турині в часах святого Івана Боско, Апостола молоді, який, пізнавши і оцінивши його дарування, доручив йому провід нової салезіянської ораторії. Там, як зазначив Папа, він зустрівся з великими проблемами найубогіших прошарків суспільства. У нього дозріла глибока чутливість щодо соціальних проблем, яка привела його до рішення посвятитися різноманітним ініціативам на користь молоді.

У 1873 році о. Леонардо заснував Згромадження Святого Йосифа, завданням якого було формування молоді, в основному, найубогішої та знедоленої. Венедикт XVI наголосив, що «головним осередком духовності о. Муріальдо була переконаність у милосердній Божій любові: любові завжди доброго, терпеливого і щедрого Отця, Який через прощення об’являє велич і безмір Свого милосердя». Підкреслюючи велич послаництва священика, який покликаний продовжувати діло відкуплення, святий Леонардо завжди пригадував собі та співбратам про відповідальність за те, щоб вести життя, відповідне до отриманої Святої Тайни.

«З таким самим духом милосердної любові, – вів далі Святіший Отець, – сорок років перед о. Муріальдо жив святий Джузеппе Бенедетто Коттоленґо, засновник установи, названої ним самим “Малим Домом Божого провидіння”». Ще з дитинства Джузеппе Бенедетто був чуйним до проблем убогих. Коли ж, під час успішного священичого служіння, одного дня він зустрів молоду хвору жінку, матір п’яти дітей, яку йому випало приготовляти до смерті, це змінило його життя.

«Господь завжди кладе знаки на нашій дорозі, щоб провадити нас згідно зі Своєю волею до нашого справжнього добра, – сказав Венедикт XVI. – Від тієї хвилини о. Коттоленґо перемінився: усі свої дарування, а особливо свої організаційні та економічні здібності, він почав вживати для того, щоб започаткувати ініціативи для підтримки найбільш потребуючих». Він зумів залучити до своєї справи десятки співробітників та волонтерів. Його ініціативи будувалися згідно з «родинним стилем», творячи справжні спільноти людей, об’єднаних для того, щоб разом протистояти та долати труднощі, які виникали. «Кожен у цьому Малому Дому Божого провидіння мав конкретні завдання… Хворі та здорові разом поділяли ті самі тягарі щоденності», – розповів Папа.

«Ці два священики, – сказав на завершення Венедикт XVI, – переживали своє служіння у цілковитому даруванні свого життя найубогішим, найбільш потребуючим, останнім, завжди знаходячи глибоке коріння та невичерпне джерело своїх діянь у стосунках з Богом, черпаючи з Його любові, будучи глибоко переконаним в тому, що неможливо здійснювати милосердну любов не перебуваючи в Христі та в Церкві. Нехай же їх заступництво і їхній приклад просвітлює служіння багатьох священиків, які з щедрістю віддаватимуться Богові і довіреному їм стаду, та допомагатимуть кожному з радістю та щедрістю даруватися ближньому».

Далі Святіший Отець привітав більші групи прочан їхніми мовами, коротко переказавши своє повчання. Він також пригадав, що в суботу, 1 травня, відзначатиметься свято святого Йосифа Робітника «охоронця Пресвятої Родини та небесного покровителя людей, які свою працею здобувають засоби проживання». Венедикт XVI побажав, щоб цей день став нагодою призадуматись над значенням праці і про її належне місце в житті сімей. «Ввіряю вас, тут присутніх, і всіх працівників, заступництву святого Йосифа» – сказав Венедикт XVI. Наприкінці всі разом проказали молитву «Отче наш» латинською мовою, після чого Папа уділив своє Апостольське благословення.