Богородична молитва «Ангел Господній» із Вселенським Архиєреєм Венедиктом ХVІ в останню неділю лютого

Сьогодні, в останню неділю лютого, Святіший Отець Венедикт ХVІ запропонував прочанам і гостям Вічного Міста, які опівдні зібрались на площі Святого Перта у Ватикані, застановитись над євангельською подією Преображення Господнього, про яку цього дня читалось у римо-католицьких храмах. Папа зазначив, що згідно із описом святого Луки, цій надзвичайній події передувала розмова Ісуса із Своїми учнями, під час якої Спаситель наголосив: «Коли хто хоче йти за Мною, нехай себе зречеться, візьме щодня на себе хрест свій і йде за Мною». На думку Вселенського Архиєрея, Преображення Божого Сина на Таворі є заохоченням учнів до того, щоб Його наслідувати.

Далі Єпископ Риму підкреслив, що святий євангелист Лука звертає особливу увагу на дві деталі згаданої події: вираз обличчя Ісуса, який змінився, і Його одежу, що стала біла та блискуча; вказуючи також на присутність Іллі та Мойсея, що символізувала Закон та Пророків. Троє учнів, які були зморені сном, символізують поведінку тих, які, хоч і були свідками багатьох Господніх чудес, однак, не розуміють того, що Бог хоче їм сказати даною подією.

Після слів «це Син Мій улюблений, Його слухайте» усе зникло й Ісус залишився один. Це вказує на те, що тільки Ісус є тим, що дане учням і Церкві усіх часів, є тим, що повинно вистарчити на життєвому шляху. Він є тим єдиним голосом, який необхідно слухати, є Тим Єдиним, за Яким необхідно слідувати.

Далі Святіший Отець зупинився над словами святого Петра: «Наставниче, добре нам тут бути», – наголошуючи, що цей вираз верховного апостола часто уподібнюється до нашого бажання зазнавати Господнього утішення. Проте, подія Преображення пригадує нам, що радість, посіяна Всевишнім у нашому житті, не є кінцевою метою, а лише світлом, яке Він нам дарує під час нашої життєвої мандрівки.

На закінчення Папа проказав із зібраними молитву «Ангел Господній» та уділив своє апостольське благословення.