Святіший Отець Венедикт ХVІ завершить Тиждень молитов за єдність християн (25 січня 2010)

Сьогодні, 25 січня, коли католицька Церква латинського обряду відзначає празник Навернення святого апостола Павла, закінчується Тиждень молитов за єдність християн, який розпочався 18 січня. Цього року тема цього традиційного екуменічного Тижня взята з 24-го розділу Євангелії від святого Луки. «Ви є свідками всіх цих подій» (Лк 24,48).

Навернення святого Павла, як знаємо, сталось в дорозі до Дамаску, коли Савло, завзятий ворог і переслідувач християн, став Павлом – вірним послідовником Христа та проповідником Його Євангелія. Тиждень молитов за єдність християн завершується саме в цей знаменний празник, пригадуючи, що не може існувати справжнього екуменізму без навернення серця.

У Римі на закінчення Тижня молінь за єдність християн, о 17:30 місцевого часу в Папській базиліці святого Павла поза мурами Вселенський Архиєрей Венедикт ХVІ очолить відправу урочистої Вечірні, в якій візьмуть участь численні кардинали, архиєпископи та єпископи, як також і представники інших християнських Церков, серед яких від православного Вселенського Константинопольського патріархату митрополит Геннадіос, архиєпископ Італії та Мальти, що є також екзархом Південної Європи; канонік Девід Річардсон, представник Глави Англіканської Церкви, архиєпископа Кентерберійського; Архимандрит Арен Шагеніан, що представляє в Італії Вірменську Апостольську Церкву; пастор Голґер Мілкау, декан Євангельської Лютеранської Церкви в Італії, які прочитають молитви під час богослуження.
На екуменічному шляху до єдності треба надавати першість молитві – молитовному єднанню навколо Христа. Якщо християни, не зважаючи на існуючі поділи, зуміють дедалі більше з’єднуватись у спільній молитві навколо Христа, то глибше усвідомлять, наскільки більшим є те, що їх об’єднує, від того, що їх розділяє.

Навернення серця і святість життя, поєднані з особистими і спільними моліннями за єдність християн, повинні супроводити нас не тільки протягом Тижня молитов в цьому наміренні, але кожного дня, стаючи основою справжнього духовного екуменізму.