Візит Папи Венедикта XVI на північ Італії. Відвідини родинного дому Монтіні та відкриття нового осідку Інституту Павла VI

У неділю, 8 листопада 2009 р., Вселенський Архиєрей Венедикт XVI, який є також Примасом Італії, здійснив XVII Душпастирську подорож в межах цієї країни, відвідавши батьківщину одного із своїх попередників на Римській єпископській катедрі, а саме – Слуги Божого Павла VI.

Відслуживши вранці на центральній площі міста Брешії Євхаристійне Богослуження та проказавши з вірними молитву «Ангел Господній», пополудні Святіший Отець прибув до містечка Кончезіо, де у 1897 році народився Джованні Баттіста Монтіні – Папа Павло VI. Венедикт XVI відвідав батьківський дім свого попередника та зустрівся із представниками роду Монтіні. Наступним моментом програми було відкриття нового осідку місцевого Інституту ім. Павла VI та вручення міжнародної премії Павла VI, заснованої цим інститутом. Варто згадати, що кардинал Йозеф Ратцінґер був членом установчого комітету згаданого інституту, який був відкритий у 1978 році. Лауреатом цьогорічної премії визначено французьку видавничу серію «Sources Chrétiennes» (Джерела Християнства), яка спеціалізується на публікації патристичних та ранньохристиянських творів.

У своїй промові Венедикт XVI звернув увагу на навчання Слуги Божого Павла VI щодо виховання, зважаючи на актуальну кризу у цій сфері. Папа вказав на те, що вона, насамперед, полягає в тому, що піддаються сумнівам цінності людської особи, правди, добра і життя. З іншого боку, можна зауважити «голод цінностей». І саме з нього випливає потреба такого виховання, яке було б свідченням. Ще до свого обрання на папський престол, Джованні Батіста Монтіні, виконуючи різні служіння в Церкві, віддавав належне цій проблемі, а тому багато зусиль присвятив справі виховання молодих поколінь. Він наголошував на необхідності цілісного формування, тобто такого, яке б поєднувало культурний вимір з пізнанням християнського вчення та з практичними аспектами життя.

Святіший Отець також пригадав, що Папа Павло VI підкреслював, що культурний плюралізм і пошана до інших не означають, що християни повинні занедбувати свій обов’язок служити істині в любові.