Найвідповіднішим способом вшанування тих, які відійшли від нас, є молитва та вчинки віри, надії та любові. Недільне повчання Папи Венедикта XVI 1 листопада 2009 р.

«Дорогі брати та сестри! Сьогоднішня неділя співпадає із святом Всіх Святих, що запрошує Церкву, яка мандрує землею, відчути передсмак безконечного святкування небесної Спільноти та оживити надію на вічне життя», – цими словами Святіший Отець Венедикт ХVІ розпочав свою недільну катехизу 1 листопада 2009 р., звертаючись до вірних, які заполонили площу Святого Петра у Ватикані. Папа пригадав, що цього року минає 14 століть від моменту, коли Пантеон, один з найдревніших і найвідоміших римських монументів, був переданий для християнського культу і посвячений Пречистій Діві Марії і всім Мученикам. Таким чином, святиню усіх поганських богів перейменовано і посвячено пам’яті тих, які, як каже книга Одкровення Івана Богослова, «прийшли від горя великого, і обмили одежі свої, і вибілили їх у крові Агнця» (Одк. 7, 14). Святіший Отець пригадав, що з бігом часу свято всіх мучеників було поширене на усіх святих.

«У цьому Році Священства мені приємно пригадати, з особливою пошаною, святих священиків, як тих, яких Церква канонізувала, пропонуючи їх, як зразок духовних і душпастирських чеснот, так і тих, про яких знає лише Господь, що є чисельнішими», – мовив Вселенський Архиєрей, додаючи, що завтра, у понеділок 2 листопада, згідно із традицією Римо-Католицької Церкви, спогадуватимемо усіх наших померлих. Папа заохотив усіх пережити це спогадування в дусі Пасхального Таїнства. Христос помер і воскрес та відкрив нам перехід до дому Небесного Отця, до Царства життя і миру. Папа звернув увагу зібраних на те, що відвідуючи цвинтарі, ми повинні пам’ятати, що у гробах спочивають лише тлінні останки наших рідних і дорогих, які очікують на остаточне воскресіння, а їхні душі, як навчає нас Святе Писання, уже є в руках Господніх (див. Мудр. 3, 1). Єпископ Риму наголосив, що найвідповіднішим і найкращим способом вшанування дорогих нашому серцю людей, які вже відійшли від нас, є молитись за них, жертвуючи за них наші вчинки віри, надії та любові, вимолюючи для них вічне спасіння, засвідчуючи тим самим нашу спільність із ними та бажання зустрітись у вічності і на віки втішатись Любов’ю, яка нас сотворила і відкупила. Далі, заохочуючи вірних молитись за душі померлих, Папа зазначив, що ми ніколи не є самі, ми належимо до духовної спільноти, в якій панує глибока солідарність: добро кожного є здобутком для усіх і навпаки, а щастя спільноти опромінює кожного зокрема.

Після повчання Святіший Отець проказав із зібраними Богородичну молитву «Ангел Господній» та уділив усім своє Апостольське благословення.