Святий Вацлав – князь і небесний покровитель чеської землі

Понеділок 28 вересня 2009 року – останній день перебування Папи в Чеській Республіці, присвячений відправі Святої Літургії з нагоди літургічного спомину святого Вацлава та зустрічі з молоддю в місті Старий Болеслав. Це старовинне містечко, розташоване приблизно 30 кілометрів від Праги, за комуністичних часів було перейменоване на Брандіс над Лабою, але назва не прижилась, тому воно офіційно має подвійну назву: Брандіс над Лабою-Старий Болеслав, але фактично вживається тільки давня назва.

28 вересня в Чехії відзначається не тільки церковний празник святого Вацлава, але і День Чеської державності. І хоча чеська держава не виникла саме цього дня і на цей день не припадає ніяка державна подія, на свято державності прийнятий празник святого покровителя чеської землі.

«Святий Вацлаве, князю землі чеської, не дай нам загинути», – такими словами починається уславлений старочеський гімн. Ким же був святий Вацлав, який відомий також під іменами Венцеслава, Венчеслава, а на наших землях ще з часів Київської Русі відомий як святий В’ячеслав.

Ім’я Вацлав означає «славний», був він сином князя Вратіслава та Драгомири і народився приблизно 907 року. Його вихованням займалась бабуня, свята Людмила, що на той час була вдовою. Людмила була освіченою і надзвичайно ревною християнкою і такому дусі виховала внука. З дитинства Вацлав пройнявся християнською побожністю, що поволі переросла у справжню святість. Духовним наставником молодого князя був священик Павло, учень святого Методія. Крім рідної слов’янської Вацлав володів латинською, грецькою і німецькою мовами і на ті часи був дуже освіченою людиною.

925 року, коли він став володарем держави, йому було тільки 18 років. Літописи записали, що вступаючи на княжий престол він заявив, що хоче, щоб у його державі був мир, щоб судді були справедливими і щоб народ жив за Божим законом. Час правління князя Вацлава був періодом значного розквіту держави. Князь відзначався надзвичайною побожністю, кожного ранку ставав навколішки перед Найсвятішими Тайнами в кивоті і молився за навернення своєї матері Драгомири, що була поганкою і в язичеському дусі виховала його брата Болеслава.

Святий Вацлав правив державою розумно, справедливо і відповідально. Він дбав про бідних, утішав хворих, турбувався християнською освітою народу, будував нові церкви та оздоблював уже існуючі. Дітей-язичників, яких продали у рабство, він викуповував і виховував у християнському дусі. У Празі він збудував першу церкву-ротонду святого Віта, урочисто привіз його мощі. А коли померла бабуся Людмила, переніс її святі мощі в празький собор святого Юрія.

Молодший брат Болеслав не був задоволений тим, що Вацлав впроваджував у державі християнство і за підтримкою вельмож-язичників задумав братовбивство. Болеслав запросив брата у свій замок в Старому Болеславі і підступно вбив його перед церквою.

Сталося це, як вказують сучасні історики, 28 вересня 925 року, хоч протягом довгого часу вважалось, що це сталось 929 року. Біля могили святого Вацлава відразу почали діятись чуда.

Через три роки після братовбивства Болеслав покаявся у злочині і перевіз тлінні останки Вацлава до Праги, до церкви святого Віта. Святий Вацлав був проголошений мучеником, що віддав життя за Христову віру.