Постійна формація - запорука успішного священичого служіння. На загальній аудієнції з Папою 19 серпня 2009

Під час загальної аудієнції, яка у середу, 19 серпня 2009 р., зібрала численних паломників на внутрішньому подвір’ї літньої резиденції Вселенських Архиєреїв у Кастель Ґандольфо, Папа Венедикт XVI говорив про формування священиків, зважаючи на Рік Священства, який відзначає Католицька Церква та на день літургічного спомину святого Жана Еуда, французького священика, який жив у Франції у XVII столітті і був невтомним апостолом набожності до Пресвятих Сердець Ісуса та Марії.

Святіший Отець зазначив, що період, в якому жив та служив святий Жан Еуд, був повним протиріч. Це був час так званої Тридцятилітньої війни, «яка знищила не лише велику частину Центральної Європи, але також – душі». І в той час, коли деякими течіями пропагувалося знецінення християнської віри, Святий Дух пробуджував духовне відновлення через святість великих мужів того часу. Серед плодів «французької школи святості» Венедикт XVI пригадав також святого Жана Марію Віяннея, назвавши таємничим планом Божого провидіння той факт, що Папа Пій ХІ 31 травня 1925 року разом проголосив святими саме Пароха з Арсу та Жана Еуда, вказуючи Церкві та всьому світові на два надзвичайні приклади священичої святості.

«У контексті Року Священства, – вів далі Святіший Отець, – мені приємно підкреслити апостольську ревність святого Жана Еуда, особливо скеровану на виховання дієцезіяльного духовенства. Святі є правдивою інтерпретацією Священного Писання. Вони на власному життєвому досвіді перевірили Євангельські істини; таким чином, вони і нас впроваджують у пізнання та розуміння Євангелія». Папа пригадав, що Тридентський Собор видав правила про заснування семінарій та формацію священиків, оскільки усвідомлював, що криза, пов’язана з Реформацією, була обумовлена і тим, що священики не були належно інтелектуально та духовно приготовані до свого служіння. Оскільки впровадження постанов у життя відбувалося повільно, Жан Еуд бачив важкі наслідки такого стану. Спонуканий усвідомленням великої потреби духовної допомоги, нестача якої поставала саме з причини неналежного стану духовенства, він, будучи парохом, заснував Згромадження, завданням якого була формація священиків. В університетському місті Кан святий Жан Еуд заснував свою першу семінарію, а цей досвід швидко поширився і на інші дієцезії. «Шлях святості, яким він перейшов і який запропонував своїм учням, – сказав Венедикт XVI, – мав в основі міцне довір’я до любові, яку Бог об’явив світові у священичому Христовому Серці і в материнському Серці Пречистої Діви Марії».

Переходячи до наших днів, Святіший Отець зазначив, що також сьогодні спостерігаємо необхідність того, щоб священики свідчили безмежне Боже милосердя, насамперед, своїм життям, повністю “здобутим” Христом, і щоб вчилися цього з перших років семінарії. Слуга Божий Іван Павло ІІ, у Апостольському Напоумленні Pastores dabo vobis, пригадує та оновлює постанови Тридентського Собору і наголошує на важливості як початкового, так і постійного формування. Основи, закладені під час семінарійного формування, є духовним ґрунтом, на якому пізнається Христа, поступово уподібнюючись до Нього, єдиного Первосвященика та Доброго Пастиря. Венедикт XVI порівняв час, проведений у семінарії, з періодом, коли Господь Ісус, покликавши дванадцятьох апостолів, перш, ніж посилати їх на проповідь, сказав їм бути з Ним.

«Під час цього Року Священства, – звернувся Папа до зібраних, –запрошую вас молитися, дорогі брати і сестри, за священиків і за тих, які готуються до прийняття надзвичайного дару Священства. До всіх скеровую, і цим завершую, заклик святого Жана Еуда, який ось так звертався до священиків: “Відайте себе Ісусові, щоб увійти у безмежність Його великого Серця, у якому вміщене Серце Його Святої Матері і всіх святих, щоб зануритись у цю безодню любові, милосердя, покори, чистоти, терпеливості, підпорядкування та святості”».