Зустріч католицьких єпископів Європи щодо актуальної економічної кризи

«Фінансово-економічна криза: надія чи безнадійність?». Під таким гаслом 9 червня 2009 р. в столиці Хорватії місті Загребі розпочалася зустріч європейських єпископів, відповідальних за соціальні питання. На зустріч, організовану Радою Єпископських Конференцій Європи, прибули представники 21 єпископату, щоб поділитися своїм досвідом, заходами, проблемами і відповідями на них, які дає Церква в конкретних ситуаціях.

«Церква завжди почувається зобов’язаною піднести свій голос, коли йдеться про життя та гідність людини, про спільне благо, про право на працю та гідне життя чи захист слабших верств», – зазначив кардинал Йосіп Бозаніч, Архиєпископ Загребський, який є також Віце-президентом Ради Єпископських Конференцій Європи. Він підкреслив, що Церква, наголошуючи на центральне місце людської особи, захищає прилюдний характер віри, постійно пригадуючи суспільству про ті цінності, щодо яких неможна дискутувати, оскільки людина сама їх не встановлювала. Церква дає свій внесок у опрацювання відповідей на суспільні проблеми, спираючись на свій досвід і спадщину віру.

Єпископ Джампаоло Крепальді, Секретар Папської Ради «Справедливість і мир», виступаючи під час зустрічі, зазначив, що важкий 2008 рік, в першу чергу, відбився на убогих. І саме це є причиною, яка спонукує Церкву підіймати дані питання, шукаючи пропозицій і розв’язок, щоб фінансувати розвиток, не зважаючи на кризу. Він зауважив, що теперішня криза виявила необхідність зміни курсу, адже показала, що економіка не в стані керувати сама собою, без підтримки з боку системи цінностей, які її перевищують. Тому криза – це також нагода для розпізнавання і нового проектування, до нового погляду на економіку, зважаючи на вимоги бідних, – зазначив Секретар Папської Ради «Справедливість і мир».

Темами зустрічі в Загребі європейських єпископів, відповідальних за соціальні питання, є аналіз конкретних заходів, які задіяли окремі Єпископські Конференції, щоб протидіяти наслідкам кризи, а також питання, пов’язані із зростанням безробіття в Європі, кризою пенсійних систем, проблемами міграції, звертаючи особливу увагу на об’єднання сімей.