Від молитовного життя священика залежить ефективність його служіння. Проповідь Папи Венедикта XVI у день свячень нових пресвітерів для Римської дієцезії

У своїй проповіді Святіший Отець зазначив, що гарний звичай, згідно з яким у цей день Єпископ Риму збирається разом з своїм клиром, щоб уділити ієрейські свячення новим священикам дієцезії, є щоразу виявом Божої благодаті та великим Божим даром.

Пояснюючи читання зі Святого Письма, які прозвучали під час богослуження, Папа, насамперед, зупинився над уривком з «Діянь Апостолів», в якому розповідається про проповідь святого Петра перед Синедріоном у Єрусалимі, де він називає Ісуса «каменем, яким знехтували будівничі» додаючи, що немає іншого імені, яким ми маємо спастися. Венедикт XVI звернув увагу на те, що Петро-«скеля», який отримав своє ім’я від Ісуса, тепер стверджує, що Ісус є «скелею», єдиною правдивою скелею. Апостол, а, отже, і священик, своє «ім’я», тобто свою ідентичність, отримує від Ісуса. Його «я» не є абсолютним, але відносним до «я» Ісуса, адже в Його ім’я, а не власним іменем, Апостол чинить чуда.

Ісус був «відкиненим» каменем, але Отець полюбив Його і поставив в основах Нового Союзу. Таким чином, апостол, як і священик, зазначив Папа, досвідчує хрест, і лише через нього стає корисним для збудування Церкви.

Учневі належиться доля Учителя, яка є записаною у волі Бога Отця. Ісус досвідчив на собі відкинення Бога світом, але також засвідчив, об’явив учням Отця. Тому учень зазнає радості пізнання Божого імені та обличчя, і розділяє разом з Господом біль, коли бачить, що Боже ім’я залишається невідомим а Його любові не відповідає взаємність. «Світ не хоче пізнати Бога і слухати Його служителів, тому що це впровадило б його у кризу», – зазначив Святіший Отець.

Далі Венедикт XVI звернув увагу на те, що той же «світ», в євангельському значенні слова, загрожує Церкві, заражуючи її членів, а також висвячених служителів, а це вимагає постійної чуйності та очищення. «Ми є “у” світі, але ризикуємо стати і “від” світу. І в дійсності, іноді, такими ми є», – зауважив Папа, додаючи, що Ісус молився за своїх учнів, щоб Отець беріг їх від злого.

Зупиняючись над словами євангельського читання, в якому Ісус говорить про Себе, як про «Доброго Пастиря, який життя своє кладе за вівці», Святіший Отець зазначив, що стати священиком у Церкві означає увійти в це самодарування Христа. Ісус віддав життя за усіх, а особливим чином посвятився за тих, яких Отець йому дав, щоб промовляли і діяли в Його ім’я, представляючи і продовжуючи протягом історії Його спасенні жести: ламати хліб життя і відпускати гріхи.

«Сьогодні прагну заторкнути тему, яка мені особливо лежить на серці: молитва та її зв’язок зі служінням», – вів далі Венедикт XVI, пояснюючи, що прийняти свячення означає у таїнственний спосіб приєднати до Христової молитви за «своїх». З цього випливає особливе покликання пресвітерів до молитви, яке пов’язане з покликанням «завжди перебувати у Христі». «Наше служіння повністю пов’язане з цим “перебувати”, що однозначне з “молитися”, і з цього випливає його ефективність», – сказав Папа, вказуючи на різні форми молитви священика, між якими на першому місці – щоденна Служба Божа, з якої випливають і інші форми: Літургія Годин, Євхаристійна Адорація, lectio divina (молитовне читання Святого Письма), медитація, молитва на вервиці. Венедикт XVI зазначив, що священик, який багато і добре молитися, крок за кроком визволяється від себе самого і дедалі більше єднається з Христом, Добрим Пастирем і Слугою свої братів. Таким чином, він також кладе своє життя за овець, які йому довірені. Ніхто йому його не відбирає, він сам його віддає, об’єднаний з Христом Господом, Який має владу віддати своє життя і взяти його назад, не лише для Себе, але й для свої друзів, пов’язаних з Ним Святою Тайною Священства.

Новопресвітерам Папа Венедикт XVI побажав, щоб за заступництвом святого Петра та святого Жана Марії Віянея, Пароха з Арс, Святий Дух відбив це Боже слово у їхніх серцях, щоби вони принесли щедрі і тривалі плоди. «У школі Пречистої Діви Марії завжди будьте мужами молитви і служіння, щоб у вірному виконуванні свого служіння, згідно з Божим задумом, стати святими священиками».